Капуста – страва проста, але вимагає точності й уважності. Навіть дрібниця, як вибір посуду, може змінити результат. Колись господині квасили капусту у великих діжках. Дерево “дихало”, тримало потрібну температуру, і смак виходив неповторним. Зараз діжки зустріти важко, тому на кухнях з’явилися каструлі, відра, трилітрові банки. І тут починаються сумніви: у чому краще, щоб вийшло смачно, а не кисло чи м’яко?
Яку тару обрати для приготування квашеної капусти
Якщо плануєте приготувати капусту на всю зиму, зручніше обрати емальоване або пластикове відро. У ньому зручно перемішувати, притискати гніт, стежити за рівнем соку. Головне, щоб усередині не було подряпин, інакше кислота може вступити в реакцію з металом. У відрі капуста “грає” активніше – підіймається, шумує, випускає бульбашки.
Каструля підійде тим, хто хоче зробити середню порцію. Найкраще – емальована без сколів або харчова нержавійка. У ній легко притиснути капусту дерев’яним колом чи тарілкою. Важливо не накривати кришкою занадто щільно, інакше гази не зможуть вийти, і смак стане гірким.
Якщо брати банку, то це варіант для міських умов або невеликих родин. Зручно, коли хочеться приготувати дві-три порції, щоб вистачило на тиждень. Проте в банці важче рівномірно утрамбувати капусту, тому її слід часто протикати довгою паличкою, щоб виходило повітря. І ще одне правило: не заповнювати банку до самого верху, бо під час бродіння сік може втекти.
Що додати для гарного смаку
На кожен кілограм капусти потрібно приблизно 20 грамів солі. Додайте терту моркву для кольору, кілька зернят чорного перцю, лавровий лист. Якщо хочеться легкого яблучного присмаку – покладіть кілька часточок кислих яблук.
Через добу після засолювання капуста починає “дихати” – з’являється піна, легкий аромат. Раз на день її потрібно проколювати дерев’яною паличкою аж до дна, щоб вийшов зайвий газ. Через три дні спробуйте на смак: якщо хрустка, з приємною кислинкою – час переносити в холодне місце.