Правильний вибір сиру – це вже половина успіху. Зазвичай коли хочеться, щоб все дуже гарно тягнулося, купують моцарелу. І це ідеальний варіант. Але ж вона буває різно. Можна замість кульок взяти в бруску. Там менше вологи, але плавиться вона гарно, рівномірно, добре тягнеться, не стікає з гарячих бутербродів та інших страв.
Класним вибором також є голландський сир. Він тягнеться помірно, але тягнеться чудово. Варто додавати його до моцарели приблизно 1:1, щоб було смачно та гарно тягнулося. А якщо хочете насичений смак, то можна додавати сир з пліснявою. Тягучості там немає, звісно. Але ж такі сири беруть задля характерного смаку та аромату.

Чудовим вибором також є гауда. Вона м’яка, дає приємну кремовість. Знову, варто брати 30-50% та додавати її до моцарели. Але гауда буває різна. Дивіться на витримку. Якщо вона понад 3 місяці, то там гірша тягучість. Тож для піци та запіканок краще купувати молоду. А ось якщо просто хочеться смачного сиру, то зрілу.
Трохи щільнішим, ніж гауда, є едам. Але він гарно тримає форму і не перетікає. Тому едам дуже зручний для країв піци та канапок. Натирати його краще дрібною теркою. А якщо хочеться приємної горіхової нотки, то краще купити маасдам. Для сирної шапочки він підходить ідеально та дає не лише гарний смак, а ще й колір і аромат.

Окремо можна згадати про сулгуні. Він еластичний, чудово тягнеться, ідеально підходить для солоних страв. Щоб збалансувати його солоність, варто мішати 1:1 з моцарелою. Для насиченості або коли хочеться красивого кольору можна брати чедер. Він найкраще підходить для картопляних і овочевих запіканок та сендвічів.
