Всім запам’ятався день, коли привезли бабусю в будинок для людей похилого віку. Син, який її привіз, попросив керівництво і персонал будинку пристарілих, не говорити, що вона тут назавжди. В очах старенької стоїть німе запитання: “Що вона тут робить і коли повернеться додому?” Син сам їй про це не сказав.
Старенька привернула до себе добротою і поводилася добре, так що персоналу будинку похилого віку вона відразу сподобалася. Вона була в повній впевненості, що скоро її син забере. Однак її син тільки кілька разів відвідував стареньку маму.
Сьогодні у бабусі ювілейна дата. Їй виповнилося – 70 років. Вона була в повній впевненості, що син обов’язково повинен приїхати та привітати її з Днем Народження. Вона повідала, що ще у неї є дочка, з якою вони не спілкуються понад 20 років. Персонал будинку похилого віку купив бабусі торт, і бабуся задула свічку, загадавши бажання перед цим: “Щоб діти, якщо вже не привітали її з ювілеєм, то хоча б приїхали та відвідали її”.
Вона так хоче, щоб її бажання збулося, що коли задувала свічки, то сльози котилися з її очей.
Після закінчення моєї зміни, хтось постукав у мій кабінет. Це була іменинниця. Вона шукала можливість з ким поспілкуватися в цей святковий для неї день. З її розповіді стало зрозуміло, що вона більше материнської любові приділяла синові, ніж дочки. Вона завжди балувала сина і з теплотою ставилася до нього. На цьому ґрунті дочка на неї сердилась і в підсумку відносини з нею були зіпсовані. Коли син став сімейним, то невістка просто позбулася свекрухи. Старенька, розповідаючи історію свого життя, плакала і вінілу в усьому себе. Всю провину за ситуацію, що склалася вона брала на себе.
Йдучи додому у мене в очах стояли сльози, на виході я зіткнулася з жінкою. Я йшла додому після зміни, зі сльозами на очах. У дверях зустріла жінку середніх років. Виглядала вона розгублено. Вона була з букетом квітів в руках. Жінка шукала Ольгу Миколаївну і просила дозволу її провідати.
Пояснивши як знайти іменинницю, я пішла додому, продовжуючи плакати. Про себе я подумала: “Все-таки мама дочекалася хоча б одну дитину. Побажання збулося! “!