Від кожного року ми чекаємо чогось нового, але є традиції – то, що з року в рік залишається незмінним. Це ялинка, шампанське, конфетті, хлопавки, салат Олів’є, холодець на балконі, і, звичайно ж, старовинні новорічні фільми, які ми дивилися в дитинстві зі своїми батьками, і дивимося досі.
Безумовним атрибутом цього найголовнішого свята року залишається Іронія долі або з легким паром
Напевно, ви вже багато раз переглянули цю геніальну картину Ельдара Рязанова, але є там деякі моменти, які не помітні простому оку глядача. І сьогодні ми відкриємо для вас деякі секрети про цей фільм.
Прикрий кіноляп можна побачити в початкових титрах: у слові «виключно» творці картини пропустили букву Л.
Коли помітили цей “косяк “, виправляти його вже було дуже пізно.
П’єсу під назвою «З легким паром, або Одного разу в новорічну ніч» в 1969 році написали кінорежисер Ельдар Рязанов і його друг, драматург Еміль Брагінський. Причому сюжет був узятий з реального життя – ситуації, в яку потрапив знайомий Рязанова.
До речі, спочатку задумка була така, що головний герой їде додому на поїзді. Але за час у дорозі він би протверезів, тому довелося змінити локацію на літак.
На роль Наді пробувалися багато людей, але ніхто не зміг виправдати поглядів задумки режисера. І тоді він згадав Барбару, яку бачив в одному польському серіалі.
Оскільки у Брильської був акцент полячки, її довелося переозвучувати. Ця ноша впала на актрису Валентину Тализіну, яку після навіть не вказали в титрах.
До слова, пісні, які Надя співала за сюжетом, виконувала насправді Примадонна Алла Борисівна Пугачова.
У столиці Росії Москві з 1958 року дійсно існувала 3-тя вулиця Будівельників, але через кілька років її перейменували на вулицю Марії Ульянової. А ось в Ленінграді вулиці з такою назвою не існувало ніколи.
Всі сцени, які знімали нібито в лазні, насправді були зняті в холодному знімальному павільйоні.
Цікаво? Більше дивіться в нашому відео на Ютуб-каналі “Одна хвилина “.