Тут навіть спрацює метод не з модних ресторанів, а зі шкільних їдалень. Ну воно й не дивно, бо старі “лайфхаки” допомагають часто краще за сучасні. Помічник у створенні ідеального омлету – кукурудзяний крохмаль. Не борошно чи манка, тримає “скелет” страви. Борошно робить омлет важким, схожим на забитий пиріг, а крохмаль створює сітку, яка не дає бульбашкам повітря лопнути, коли температура падає.
На кожні три яйця візьміть одну чайну ложку крохмалю (без величезної гірки). Тут хитрість – не сипати його прямо в яйця, бо отримаєте грудочки, які потім неприємно скрипітимуть на зубах. Натомість розчиніть крохмаль у двох столових ложках холодного молока або вершків. Тільки коли суміш стане однорідною, як біла вода, вливайте її до яєць. Розбовтайте яйця виделкою (якщо що, то не обов’язково до піни)
Далі перейдімо до смаження: вогонь на середню потужність, накрийте кришкою на 5-7 хвилин. Коли верх схопиться, вимкніть конфорку, але не відкривайте кришку ще хвилину.
Як він залишиться високим
Крохмаль при нагріванні стає свого роду, як клей. Тож він з’єднує повітряні відсіки усередині омлету. Навіть коли понесете тарілку до столу, і навіть коли омлет повністю охолоне (якщо раптом про нього забули), він триматиме форму. Це ідеальне рішення для тих, хто звик готувати сніданок заздалегідь або збирає ланч-бокс на роботу.
До речі, з таким способом можна додати в омлет більше начинки – грибів, сиру чи шинки. Зазвичай важка начинка тягне яйця вниз, але крохмальна основа витримує цей “вантаж” без жодних проблем.