Лідія Таран з теплотою згадує про своє дитинство і шкільні роки. Який же у неї був шлях до своєї мрії та до успіху?
Лідія Таран завжди згадує велику листяних дерев яке росло біля їхнього будинку в її шкільні роки. Це була шовковиця. Вона зі своїми друзями могла годинами сидіти на гілках дерева і думати, що буде коли вони стануть дорослими.
Лідія, коли згадує своє дитинство, то завжди чомусь спадає на думку дитинство. Бо їхня сім’я жила в шумному, але красивому Києві, то влітку дівчинку відправляли до бабусі. У бабусі вона з подружками купалася в річці скільки хотіла, іноді щось продавали на базарі. Звичайно в Києві вона купалася в Дніпрі, але у бабусі це було зовсім по іншому.
Лідія Таран вчилася на лівому березі Києва. Вона часто прогулювала уроки та завжди ходила в бібліотеку і годинами просиджувала за книжками.
Лідія Таран в шкільні роки
Лідія Таран сказала, що вона ніколи не думала стати провідною на телебачення. Лідія Таран хотіла вступити на факультет міжнародних відносин, але не пройшла за конкурсом і тому вступила до Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка.
На телебачення вона потрапила, також випадково. Її хлопець, з яким вона зустрічалася, працював на радіо. Лідія Таран приходила до нього на роботу. Поруч побудувався Новий канал і вона попросилася до них на роботу і її взяли. У 30 років у Лідії Таран народилася дочка.
Деякі їй говорили, що діти заважають кар’єрі, але вона так не думала і виявилася права. Її дочка Василина і Лідія Таран, зараз є кращими подругами. Вона дуже любить свою дочку і не чує в ній душі.