Після перемоги в другому сезоні проекту Єлизавета відучилася в Le Cordon Bleu, потім почала проводити майстер-класи з приготування десертів і більше не змогла зупинитися.
Зараз героїня статті є засновником власної школи, де також викладає, автором двох книг, кулінарним експертом, лауреатом Чемпіонату світу з кондитерського мистецтва. Здавалося б, хіба цього мало? Але Глінська продовжує підкорювати вершини й надалі.
Крім своєї головної пристрасті, вона ще й активний користувач соціальних мереж, де ділиться з фанатами не тільки рецептами. З огляду на величезну популярність «МастерШеф», Ліза вирішила підняти завісу і показати закулісся одного з найулюбленіших українцями шоу.
За її словами, картинка на екрані — мала частина великого процесу, з якого створюється проект. Багато що, на жаль, залишається за кадром і оживає тільки в пам’яті та на фото, однак і тих дуже мало, оскільки учасникам забороняли фотографувати під час знімального процесу.
«До початку зйомок нас вчили, як не “вбити” комбайни, красиво і правильно нарізати овочі, ступеням прожарювання м’яса. Ми катали пасту, робили профітролі, вчилися… Буквально один день», — пише Глінська.
Вся двадцятка жила в пансіонаті в півгодини їзди від павільйону. Незважаючи на те що вільного часу у було дуже мало, вони якось примудрялися влаштовувати застілля і смажити шашлики.
Цікаво, що макіяж Ліза найчастіше робила собі сама, а зачіскою вже займалися гримери. Інтерв’ю після конкурсів забирало від години до двох на кожну людину.
«Спали ми мало. Особливо на початку, коли було багато учасників — потрібно було всіх загримувати, зробити зачіску. Тому нас привозили дуже рано, а їхали ми пізно. За місяць я схудла на дев’ять кілограмів», — згадує кондитер.
Не можна не відзначити і те, що конкурси проходили в найнесподіваніших локаціях. Одного разу героїня статті вбралася в красиву сукню, а в підсумку кулінарів вивезли на риболовлю, де в гумових чоботях важко було залишатися жіночною.
Тепер про страви і продукти. За словами учасниці 9 сезону Елеонори Зубенко, залишки того, що готують на дегустацію суддям, ніхто не доїдає.
Справа в тому, що між закінченням приготування і оцінюванням проходить від однієї до півтора годин, тобто все вже давно остигле. До того ж після суддівського столу страви далекі від первісного вигляду — в них вже хтось покопався.
Якщо, наприклад, комусь для конкурсу знадобилося борошно, але все воно не використане, то пізніше пакет з ним акуратно скручують і закривають скотчем, щоб не викидати. А на наступний день ним зможе скористатися інший учасник.