Тато дівчинки Леонід Григорович був військовим хірургом, а мама Галина Василівна викладала російську мову. Потім тата перевели на деякий час у Ленінград, а згодом родина поселилася в кримському Судаку, де майбутня зірка захопилася музикою й почала грати на фортепіано.
Вона сама вмовила батьків віддати її до музичної школи, оскільки ходила й всюди «грала», неначе на клавішах. Улюблене місце зірки – мис Меганом, на якому є старий маяк. Дівчина полюбляла приходити туди, щоб помилуватися заходом сонця й послухати, як співає вітер у рибальських сітях.
Після розпаду Радянського Союзу Леонід Григорович дав присягу на вірність Україні, а Галина Василівна зайнялася бізнесом. Оскільки їхній первісток, старший брат майбутньої співачки, потонув, то батьки боялися випускати своїх донечок Інну і Юлю навіть у двір, щоб не трапилося чогось лихого.
У маленькій двокімнатній квартирі часто збиралися гості. Іноді навіть до 30 осіб. Злата пам’ятає, як ходила в гори й купалася вночі в морі. Попри російськомовне оточення в родині раз на тиждень влаштовували український день, і всі говорили тільки українською мовою.
Молодша сестра Юля не пішла стопами старшої, а здобула юридичну освіту. Дівчина весь час скаржилася, що популярність близької родички заважає її особистому життю, оскільки хлопці переважно знайомляться, щоб через неї підібратися до Злати.
Уперше Інна закохалася у 15 років у старшокласника, який був дуже гарним. Хтось розповів красунчику про її почуття, і хлопець став насміхатися з юнки. Було прикро до сліз. Дівчина писала вірші, клала їх на музику й присвячувала йому. Навіть заради коханого обрізала довгі коси, але він так і не оцінив її почуттів.
Коли Інні було 17 років, вона вступила до музичного училища ім.Глієра у Києві на факультет джазового вокалу, причому на бюджет і водночас до Національного авіаційного університету на факультет психології. Окрім навчання юнка ще й працювала в Державному ансамблі пісні та танцю ЗС України. А ще Бордюг була солісткою в гурті, яка виконувала пісні “латино”.
Мешкала у гуртожитку. Звісно, бувало по-всякому. Іноді доводилося навіть роздавати листівки, брати участь в рекламних акціях, щоб заробити грошенят на хлібчик. Дівчина абсолютно не соромиться цього досвіду. Златою Огнєвіч вона стала по завершенні навчання, розпочавши сольні виступи й беручи участь у різноманітних конкурсах.