Популярний український ведучий та коментатор Тімур Мірошниченко разом з дружиною Інною нещодавно подарував сім’ю чудовому хлопчикові з Житомира. Вся країна спостерігала за процесом усиновлення, адже ведучий та його дружина розповідали про труднощі, які виникали у них на шляху.
І зусилля все-таки окупилися – хлопчик, якому лише нещодавно виповнилося 2 роки, став братиком двох дітей Мірошниченків, Мії та Марка.
Сім’я в повному складі з’явилася на телебаченні – вони стали гостями ранкової програми “Сніданок з 1+1”, де щасливі батьки вже трьох дітей розповіли, як хлопчик себе почуває в новій родині. Крім того, вони поділилися досвідом на шляху до усиновлення, пояснили вибір імені для сина, а також висловилися з приводу занять з батьківства для тих, хто хоче всиновити дитину.
Допомогла наполегливість і професія
Ведуча запитала, як подружжю так швидко вдалося всиновити дитину – адже більшість сімей витрачає багато років на пошук дитини, а потім – на оформлення документів та інші необхідні процедури. На це питання відповіла Інна.
“Десь допомогла наполегливість. Десь – те, що я адвокат”
Вона пояснила, що структури, задіяні в усиновленні, бояться перевірок і не хочуть зайвої уваги.
“Коли вони відчувають, що в тебе достатньо знань, навичок, аби поскаржитися куди треба – вони дають тобі зелене світло”
Крім того, Інна вважає, що більшість бажаючих всиновити дитину не зробила за роки навіть малої частини того, що вони з чоловіком зробили за тиждень.
“Ми сіли і стали обдзвонювати всі анкети, доки не знайшли актуальну анкету, по якій ще можна щось дізнатися”
“Як його називати – Марсік? Це як Барсік?”
Ведуча поставила питання від однієї з глядачок – чи його ім’я було дане при народженні.
Тімур відповів, що це не так – подружжя вирішило змінити ім’я дитини.
Інна додала, що вони не обирали спеціально імена на одну букву – Мія, Марко та Марсель – хоча деякі з їх родичів так вважали.
“Він наш Марсель. Ми так відчуваємо”
– пояснила вона і додала, що її батьки не сприймали нове ім’я хлопчика.
“Як його називати – Марсік? Це як Барсік? Це ж котяче ім’я!”
– сміється юристка, згадуючи слова своєї мами.
Далі вона розповіла щемливу історію про хлопчика, якого вони хотіли всиновити, коли тільки починали шукати дитину. Хлопчика звали саме Марсель, і він, судячи з опису Інни, нагадував їх теперішнього сина – мав біляві кучері та був дуже красивим. Однак парі дали зрозуміти, що усиновлення триватиме надто довго.
“Якщо його тільки-но привезли, то до усиновлення йому чекати десь півтора року. І плюс це навіть не наш район”
Подружжю Мірошниченків настільки сподобався цей хлопчик, що Тімур тоді сказав засмученій дружині:
“Не переживай – ми знайдемо свого Марселя”
Так і вийшло. Лише побачивши фотографію білявого переляканого хлопчика, вони обидва зрозуміли – це і є їхній Марсель.
Також Інна розповіла, що спочатку вони навіть планували залишити хлопчику його ім’я. Але потім подумали, що, скоріш за все, ім’я дане дитині лікарями в реанімації, що не є найкращими обставинами. Та й сам хлопчик на нього не реагував. Тож пара вирішила все-таки назвати його омріяним іменем Марсель.
Також сімейство Мірошниченків розповіло про школу батьківства, обов’язкову для бажаючих всиновити дитину. Вони пояснили, що під час занять вчаться ставити себе на місце дитини.
“Ми на кожному занятті проживаємо емоції, які відчуває дитина, коли її, наприклад, вилучають із родини. Чи коли за нею приїжджають усиновлювачі й забирають додому. Тобто це для більшості як – ти ж робиш гарну справу, забираєш дитину з дитячого будинку – а в дитячому будинку її зона комфорту, вона звикла. І тут приїжджають якісь усміхнені люди, забирають, ведуть, показують – а для дитини це стрес і травма”
Інна додає:
“Здебільшого люди думають, що вони взяли дитинку, посадили в комфортні умови, дали іграшки, їжу – і чого ж вона плаче? Але насправді це набагато важче, і це пояснюють, готують, адаптують і дають практики, аби ти знав, що тобі робити, а не просто сказав – так буває”
Далі ведучі підняли тему прийняття Марком та Мією – старшими дітьми подружжя – факту проживання з новим членом родини. Батьки пояснили, що з цим не виникло проблем, адже вони готували дітей, пояснювали, що іноді дитина може почати плакати або непокоїтися. А завдяки тому, що їх діти мають змогу виражати будь-які власні емоції, вони лояльно ставляться до вияву цих емоцій в інших – тож у Марселя є відмінний приклад для наслідування.
Інна також зазначила, що важливо давати дитині вибір і вчити її прислухатися до власних бажань. За словами Тімура, хлопчик вже починає успішно це робити і розкриватися.
“Він не той, за кого себе видавав”
– сміється ведучий.