Вона померла у 2011 році, задовго до російської агресії, але ті, хто знав її близько, стверджують: актриса ніколи б не підтримала окупаційну політику.
Найкращі ролі Гурченко
Людмила Гурченко дебютувала у фільмі “Карнавальна ніч”(1956), який миттєво зробив її знаменитою. Її гра була настільки природною, що вона стала символом радянської молодості й оптимізму. Серед інших знакових картин: “Мама”(1976), “Солом’яний капелюшок” (1974), “Любов і голуби” (1984), “Вокзал для двох” (1982). Усього за своє життя актриса знялася у понад 80 фільмах.
Слова, що говорять про душу
Попри свою популярність у всьому СРСР, Людмила Гурченко завжди залишалася відданою своєму корінню. У своїх інтерв’ю вона часто наголошувала на зв’язку з Харковом:
“Я безумно любила свою сім’ю, свою Батьківщину. Я готова була за неї віддати життя. І це не просто слова. Ніколи не відходило на задній план те, що я з Харкова. В моєму житті щастя — це моє дитинство з батьками, харківська школа, харківська музична школа”
Іншим разом вона казала: “Харків — саме прекрасне місто для мене на землі.”
Часто зі сцени Гурченко з натхненням читала вірші Шевченка та співала українські пісні, підкреслюючи, що її душа належить Україні.
Порада, яка змінила життя
Відома українська стилістка Ольга Навроцька розповіла про особисту історію, пов’язану з актрисою. У певний момент Ольга замислилася над переїздом до Москви, але Людмила Гурченко відмовила її від цього кроку. Актриса пояснила, що в росії інший менталітет, і її, талановиту й перспективну, просто “затопчуть”.
“Ти королева, а тебе почнуть топтати геть не королеви”,- попередила Гурченко.
Навроцька досі вдячна їй за ці слова, які допомогли зберегти власну самобутність і продовжувати творити на рідній землі.
