Я зустрів її біля стін Олександрівської лікарні: зворушлива історія про любов, яка прийшла невчасно

Це реальна історія з життя, яку нам прислала наша читачка. Редакція Однією хвилину дуже дбайливо ставиться до таких моментів ...

Він стояв біля стін моєї Олександрівської лікарні, не курив, не пив кави з пластикового стаканчика, а щось робив … був повернутий обличчям до стінки.

Я почервоніла від сорому, придумала дурниці. Але коли наблизилася до входу в рідну лікарню, побачила, що він дістав пляшку води і дуже дбайливо голиться.

На мить затримала погляд, але побігла далі, в той день начмед збирав весь медичний персонал, в тому числі молодший, для важливої заяви.

Та ранкова зустріч могла випаруватися з пам’яті, як ранковий туман, але справа в тому, що я й пізніше зустрічала цього чоловіка.

Іноді він голився, іноді піднімався на 3 поверх з букетом боязких польових квітів, іноді – з кульком, з якого визирали продукти.

Спочатку я заздрила його жінці: «Пощастило ж їй, провідує, сюрпризи носить, завжди чистенький приходить».

Через кілька місяців я знову зустріла цього чоловіка, весь сірий, очі червоні. Комок підкрався до горла, я почала співчувати. Так довго провідують в лікарні тільки того, хто вмирає.

Я піднялася в те відділення, куди він зазвичай заходив, і довідалася все у колег. Василь провідував матір, яка не оговталася після важкої хвороби. Вона вмирала, і хоча лікарня таких «довгих» хворих виписує на домашній спокій, маму Василя лікували в стінах Олександрівської. Вася був провідником поїзда Київ-Сімферополь і просто не міг доглядати за хворою мамою. Він заробляв гроші на лікування. Крутився так, як міг і як умів.

 ""

Минуло ще 3 тижні, мама Василя пішла тихо, вночі. Її серце зупинилося, на обличчі завмерла усмішка. У гранованій склянці стояв букет з ромашок, які Вася приніс напередодні, і поїхав в рейс.

Я знала, що як мінімум день він не зможе прийти, тому сама зайнялася усіма «процедурами», купила його мамі останню сукню. Потім приїхав Василь. Зайшов в порожню палату до мами і гірко заплакав. Я цього не чула, колеги з того відділення передали.

Але в той момент я зловила себе на думці, що він мені ніби рідна людина, захотілося обійняти. Стрималася. Не час…

Через 9 днів Василь зайшов у Олександрівську до лікарів, приніс цукерки, кримські фрукти. Я як раз пробігала повз, наші погляди перетнулися. Він посміхнувся, я злякано зупинилася. Вася ніби знав усі мої думки. Як так?!

Потім почалися наші «чайні вечори» – ми збиралися випити чай з цукерками, довго говорили. Коли він приїжджав з роботи – завжди забігав до мене. Ми багато гуляли і без зупинки говорили. Я допомогла йому заглушити біль втрати, а він допоміг розпалити в мені пристрасть.

Через рік ми одружилися. Весілля було без гостей. Нам і нас двох було досить. І так – до цього дня. Любов, яка прийшла так невчасно залишилася з нами на все життя.

Схожі статті

39-річна TAYANNA стала завидною нареченою, бо має шматочок землі на Балі: пощастить її новому коханому

TAYANNA завжди мріяла мати власний будиночок біля океану. Три роки тому коханий співачки втілив цю мрію в життя. Щоправда, наполовину – подарував земельну ділянку на Балі.

Ці млинці смачні з чим завгодно, але я запікаю з сиром: беру молоко, яйця та крохмаль. Мій улюблений рецепт

Пропонуємо рецепт запечених млинців на молоці з сирною начинкою. Вони виходять дуже смачними та стануть гарним доповненням до чашки улюбленого чаю.

Віталію Козловському майбутнє підказує тато, а вдові Світлані – Кузьма Скрябін: як спілкуються з тим світом

В умовах постійного стресу останнім часом в українців загострилися всі почуття. Деякі навіть отримують передбачення від своїх померлих родичів. Знаменитості в цьому плані не є виключенням.