Вступ буквально на 1 абзац.
Чайковський написав балет в 1890 році на замовлення дирекції Імператорських театрів за казкою Гофмана “Лускунчик і мишачий король “. Але спочатку він сам переписав її в скорочену версію і адаптував під російські реалії.
Феномен Бостонського ведмедя
У виставі задіяно багато тварин-персонажів, але через важкість костюмів артисти ледве могли рухатися – просто ходили на сцені по заданому маршруту. Тому часто ролі мишей, зайців, баранчиків і ведмедя виконували звичайні працівники театру, які були цим дуже щасливі – їх же пустили на велику сцену.
Переворот стався в 2016 році – в США Бостонський театр представив інноваційну постановку, де звірі стали повноцінними учасниками балету – вони виконували найскладніші балетні трюки, буквально літали над сценою.
Публіка була в шоці – як в костюмі 2-х метрового ведмедя або зайця можна виконувати такі номери ?!
Виявилося, що дирекція театру оплатила дослідження і костюмери з вченими придумали абсолютно унікальні костюми – вони зроблені не з хутряної конструкції, а з повітряних ниток, сплетених особливим способом.
По суті, це просто кошлатий комбінезон, який не важчий за балетну пачку. Тільки голова має ще спеціальний дротяний каркас, причому, артист бачить все навколо, як і без маски.
Це і дозволило ведмедю буквально літати над сценою. У них є два костюма ведмедя, тому він буває різним.
Щороку Бостонський театр робить світове турне з цим спектаклем, який усюди збирає аншлаги.
Свої секрети відкривати не збирається, тому повторити таку постановку “Лускунчика” поки нікому не вдається.
Цікаво, яка би була реакція Чайковського на таке видовище ?!
На цю тему створено сотні мемів. Ось один с них:
