Різниця між активним і гіперактивним дитиною малозрозуміла звичайним людям. Але якщо перше – це нормально, то друге вимагає особливої уваги батьків і часто – психологічної корекції.
Різниця в поведінці
Для активної дитини характерна така поведінка.
- Проводить більшу частину свого часу в русі, вважає за краще активні гри замість пасивних, але тут багато що вирішує зацікавленість в будь-якої діяльності.
- Темп мови швидкий. Дитина говорить багато і ставить багато питань, але слухає і сприймає відповіді.
- Практично немає порушень сну і травлення.
- Активність застосовна не до всіх напрямків. Наприклад, дитина може вести себе пасивно поза домом, довго й захоплено грати.
- Дитина не може різко спровокувати конфлікт.
Для гіперактивної дитини характерні такі поведінкові особливості.
- Відсутність контролю над власною руховою активністю. Під цим мається на увазі продовження руху, навіть якщо дитина втомлюється, але не помічає цього. Надалі це призводить до сплесків негативних емоцій.
- Швидка і плутана мова, неувага і спроби регулярно перебивати співрозмовника, відмова вислуховувати відповіді на власні запитання.
- Утруднений процес засинання, сон часто неспокійний.
- Можливі часті розлади кишечника або алергія на що-небудь.
- Дитина ніяк не реагує на ті заборони або обмеження, які йому встановлюють. У будь-яких обставин поведінка залишається активним.
- Часті спроби організувати конфліктну ситуацію. При цьому немає контролю над агресією.
Головні причини гіперактивності
Дуже часто причиною гіперактивності може служити проблемне народження малюка або будь-які труднощі, які виникли ще в грудному віці. До групи ризику входять недоношені діти, діти з маленькою вагою і діти, народжені в результаті важких пологів.
Як допомогти дитині позбутися від зайвої активності
Створити деякі конкретні умови життя.
Тут важлива спокійна зупинка в сім’ї, встановлений режим дня. Багато в чому доводиться і батькам працювати над собою. Слід на своєму прикладі показувати, як потрібно контролювати емоції і свій спосіб життя, стати більш організованим.
Не варто нехтувати порадами:
- Не варто сварити дитину, адже він не усвідомлює свою поведінку до кінця. Це тільки зашкодить йому, оскільки знизить самооцінку і зробить почуття провини звичним.
- Навчити дитину контролювати себе. Для цього можна використовувати ігри, які допомагають позбавлятися від негативних емоцій і вихлюпувати енергію.
- Не можна бути занадто м’яким в процесі виховання, а й пред’являти дитині зайві вимоги теж не варто. Потрібно досить докладно пояснювати приклади поведінки в тій чи іншій ситуації.
- Необхідно хвалити дитину в будь-якому успіху на шляху до встановленої мети про перевиховання.
- Варто захищати дітей від зайвих навантажень і перевтоми, а також від місць з підвищеною кількістю людей.
- Підвищена збудливість може виникати через нестачу фізичної активності.
- Гіперактивність може бути наслідком будь-якої психологічної травми.
- Раціон дитини варто скорегувати і віддати перевагу правильному харчуванню.
- Необхідно привчати малюка до пасивних ігор і процесу розслаблення.