Історію публікує видання “Жемчужинка“.
Далі наводимо вам розповідь від першої особи:
“Дана історія сталася приблизно два роки тому. Я жила в Москві. У цей час була вдома, був один з чергових довгим зимових вечорів.
Ближче до вечора я відчула, що в мене тягне живіт. Я розуміла, що скоро почнуться перейми, але в пологовий будинок не поспішала їхати, так як на курсах майбутніх мам вчили, що потрібно дочекатися регулярних сутичок.
Я зателефонувала чоловікові, попросила, щоб він відвіз мене в пологовий будинок. До слова, він знаходиться відносно недалеко, в декількох кварталах, однак йти туди чи їхати в таксі в такому стані точно вже не хотілося.
Поки я чекала чоловіка, встигла сходити в душ і навіть поїсти, на подив, апетит тільки розігрався. Чим ближче до вечора, тим менше був інтервал сутичок.
Чоловік не поспішав приїжджати. Через годину сутички були вже сильними і з короткочасним інтервалом.
Чоловік стояв у пробці, а я не могла сидіти, тому постійно ходила по квартирі раз у раз на щось спираючись.
Частота переймів скоротилася до 7 хвилин. Зателефонувавши чоловікові, я дізналася, що він до сих пір стоїть в пробці
Чоловік запропонував мені викликати швидку допомогу або піти пішки до пологового будинку, так як йти туди по суті п’ять хвилин. Але не в моєму становищі.
Розуміючи, що він не приїде ще дуже довго, я прийняла рішення йти в пологовий будинок сама
Зібравшись, я взяла сумки і пішла пішки в сторону пологового будинку. На вулиці було тихо, безлюдно і йшов сніг. Я йшла, однією рукою я притримувала живіт, а друга була зайнята сумками.
Сама собі в той момент я нагадувала циганку. З огляду на те, що живіт тягнув, а сумка була важкою, п’ять хвилин шляху до пологового будинку розтягнулися на цілих півгодини.
Це ще добре, що я ніде не посковзнулася
Дивно, але з перехожих мені ніхто навіть не запропонував допомоги, всі вважали, що я п’яна.
Коли я прийшла в пологовий будинок, зітхнула з полегшенням, однак лікарі тут же взялися вичитувати мене за те, що я піддала своє життя небезпеці.
Через 20 хвилин я вже була в пологовому залі і народила сина Артема. Подзвонила чоловікові. Він все ще стояв у пробці “.