Страх проти поваги
Іноді страх перед ким то може здатися, що людину поважають. У сучасному світі, який настільки несправедливий і жорстокий, людина думає, що якщо він тримає кого то в страху, – то його поважають. Однак це не так. Через час настає момент коли становище жорстоку людину може похитнутися і він опиниться на дні життя. Але тоді ніхто не надасть йому допомогу, а тим більше повагу. Прочитайте нижче повчальну історію і самі зрозумієте.
Давним-давно дуже жорстокий король, на ім’я Вірата Сінгх правил містом Віджай Нагар. Всі громадяни були налякані його жорстокістю.
У Вирата була собака, на ім’я Джек, яку він любив понад усе на світі, одного разу фатальним вранці Джек помер. Вірата Сінгх організував останні ритуали для собаки, все місто прийшов на місце кремації. Вірата Сингх був дуже радий бачити, що люди так його люблять, і він відчував, що він найпопулярніший король у світі. Через кілька днів Вірата Сінгх помер, але на його похорон ніхто не прийшов.
Мораль: повага – це те, що ви повинні заслужити, ви не можете змусити інших поважати вас. Між Страхом і повагою є тонка грань, кожен з нас повинен це розуміти та вносити необхідні корективи у свою особистість.
Допомагаючи іншим
Допомагати іншим, як ти б ти хотів, щоб тобі допомагали – закладено ще в Біблії. Ця здавалася б всім відома істина багатьом незнайома. Особливо коли людина перебувати в хорошому стані і йому незнайоме почуття голоду або поневірянь. Але все повертається на круги своя. Світ тісний. Якщо ти пройдеш повз людини, якій необхідна допомога і не виявиш її, то це повернеться до тебе бумерангом. І навпаки, допомагаючи ближньому отримаєш у відповідь тільки хороше. Прочитайте нижче стару моральну історію.
Жив-був маленький хлопчик, на ім’я Шанкар. Він належав до бідної сім’ї. Одного разу він ішов через ліс за дровами. Він побачив дуже голодного старого. Шанкар хотів дати йому трохи їжі, але у нього не було їжі навіть для себе. Отже, він продовжив свій шлях. По дорозі він побачив оленя, який дуже хотів пити. Він хотів дати йому води, але у нього не було води навіть для себе. Отже, він пішов далі.
Потім він побачив людину, яка хотіла таборитися, але у нього не було з чого. Шанкар розв’язав його проблему і дав йому дрова. Натомість він дав йому трохи їжі та води. Тепер він повернувся до старого, дав йому трохи їжі та дав трохи води оленя. Старий і олень були дуже щасливі. Після цього Шанкар щасливо продовжив свій шлях.
Проте одного разу Шанкар впав з пагорба. Йому було боляче і він не міг поворухнутися, і не було кому йому допомогти. Але старий, якому він допомагав раніше, побачив його, він швидко підійшов і потягнув його на пагорб. У нього було багато ран на ногах. Олень, якого Шанкар напоїв, побачив його рани та швидко пішов у ліс по трави. Через деякий час його рани загоїлися. Всі були дуже раді, що змогли допомогти один одному.
Мораль: якщо ви допомагаєте іншим, вони також допоможуть вам.