Актрисі Тетяні Проценко було всього 7 років, коли вона втілила у життя одну з найбільш казкових дівчаток радянського кіно. Мальвіна з “Пригод Буратіно” стала справжнім символом ляльковості — кришталеві блакитні очі, сині локони і добра посмішка. Багато дівчаток хотіли бути схожими на кохану П’єро.
У фільм дівчинка потрапила дивовижним чином — маленьку Таню помітив асистент режисера фільму про Буратіно і запросив на проби. Кастинг складався з декількох етапів, але дівчинка з легкістю обійшла численних конкуренток.
Картина “Пригода Буратіно” вийшла на великий екран в 1975 році. Пропозиції про співпрацю для Тані посипалися миттєво — багато режисерів хотіли з нею співпрацювати. Спеціально під неї сценарист Інна Вєткіна написала сценарій “Червоної Шапочки”, де Проценко мала зіграти головну роль.
Але все вирішив нещасний випадок. Таня впала з велосипеда, у неї виявили струс мозку, тому ні про яку роботу не могло бути й мови. Всі зйомки довелося скасувати на невизначений час.
Пізніше Ролан Биков запросив Тетяну на роль в картині “Опудало”. Але вона відмовилася, а потім зізналася, що навіть не знає, чому саме прийшла до такого рішення. Можливо, вона сумнівалася, чи зможе зіграти головну красуню класу, а може, просто не хотіла втілювати негативного героя.
Не бачачи перспектив в акторському фасі, Тетяна вирішила поступити на кінознавця. В університеті їй довелося непросто — одногрупники часто дорікали дівчині в поганій грі у фільмі “Пригоди Буратіно”, говорили, що вона втілила роль прісно та наївно. Не раз вона поверталася додому зі сльозами на очах після навчання.
Але диплом вона все ж отримала. А незабаром почала працювати редактором у московському видавництві. Пізніше захопилася письменницькою діяльністю. У кіно колишня актриса так і не повернулася.
В особистому житті теж бували різні ситуації — зараз Тетяна заміжня вдруге і виховує двох дітей. Хоча заради цього щастя їй довелося пройти через непорозуміння та зради першого чоловіка.
Але у всякому разі, жінка запевняє, що зараз вона по-справжньому щаслива. А про Мальвіни згадує, як про приємну пригоду дитинства.
