Стюарт МакДаніель зі штату Оклахома володів великою компанією. Несподівано для усіх в офісі фірми з’явилися звичайні миші. Але чоловік не викликав спеціальну службу, а приніс живого кота.
Тварину Стюарт забрав із притулку, і поселив її у себе на роботі. Новий пухнастий «співробітник» швидко адаптувався до білих комірів і комп’ютерів, і вільно гуляв офісом. Кіт не тільки ловив мишей, але і «допомагав» працівникам компанії друкувати. Взагалі чотирилапий розбавляв, як міг офісну атмосферу.
Одного разу співробітники компанії побачили дуже незвичайну картину. Кіт сидів біля скляних дверей, які ввели на вулицю. Але він був не один. Навколо вусатого була купа дрібних купюр. Де звичайний кіт взяв гроші, ніхто не міг зрозуміти.
На наступний день усе повторилося. Знову кіт сидить в грошах. За хвостатим валютником почалося справжнє стеження. Люди помітили, що кіт гріється на сонечку, промені якого проникають через двері. Також біля фірми було багато торгових центрів. Тому за весь день біля цих чарівних дверей проходила велика кількість місцевих жителів. Люди бачили котика, і сунули гроші, з якими він грався. За весь день збиралася немаленька сума.
Ось і розсекретили, як кіт розбагатів. Усі співробітники офісу одноголосно вирішили зробити добру справу. Тому всі гроші віддали центру для бездомних людей. А на тих чарівних дверях вивісили лист з інформацією, куди підуть котячі банкноти.