Якість консервації залежить не лише від сорту огірків, але й від використаних під час заготівлі спецій. Через певні помилки результат може виявитися зовсім не такий, як очікувалося.
М’які та водянисті плоди ніхто з домашніх не захоче їсти, бо вони несмачні. Розберімося, яких помилок припускаються господині під час заготівлі городини на довгий зимовий період.
Сіль
Цього порошку шкодувати під час консервації не варто. Додавайте з розрахунку на 1 літрову банку 1,5 ст.лож. Сіль обов’язково має бути кам’яною. Йодована зіпсує не лише твердість огірків, але й змінить їх колір на дуже непривабливий. Дрібномелену сіль також не застосовуйте.
Укладання
Не треба набивати слоїки огірками під зав’язку. Краще покласти трішки менше, але отримати продукт вищої якості. До кришки залишіть 1,5 см простору, який має бути заповнений маринадом, а не плодами.
Розмір
Обирайте для консервування овочі однакового розміру без жодних ганжів. Вони мають бути з тоненькою шкіркою та високим рівнем цукристості. Тоді у вас неодмінно все вийде.
Вік
Найкраще обирати для засолювання огірки на фазі розвитку 4-9 днів від формування зав’язі. У такому разі вони точно не вийдуть м’якими чи водянистими, бо зеленці мають доволі щільну структуру.
Сорт
Наші бабусі вважали найкращими для консервації огірки сорту Джерело, виведеного українськими селекціонерами. Він має плоди з солодкою та щільною м’якотою, темно-зеленою шкуринкою та шипами. Так залишилося й понині.
Роднічок – це не невдалий переклад Джерела. Це інший гібрид, який вивели молдовські вчені. У нього не гіркі світло-зелені плоди з білими смужками та горбиками, а шипи світлі. Теж вдалий вибір для засолювання.