Можливо вже спробували сучасну хімію, але вона не спрацювала, та це й не дивно. Бо ці засоби з реклами розраховані на легкий наліт у нових квартирах. Коли ж маємо справу з радянським чавуном, то боремося не просто з брудом, а з іншою структурою емалі, куди іржа заїлася дуже стійко. Щоб її витягнути, потрібна хімічна реакція, а не просто тертя губкою до мозолів.
Для очищення знадобляться:

- харчова сода;
- кальцинована сода (продається у відділах побутової хімії, коштує дешево, але діє значно сильніше);
- оцет (9%);
- відбілювач (типу “Білизна” або будь-який хлорний рідкий засіб);
- гумові рукавички.
Тепер змішайте харчову та кальциновану соду в пропорції 1:1. Додайте трішки води, щоб вийшла густа кашка. Натріть цією сумішшю вологу ванну. Особливу увагу приділяйте місцям біля зливу – там зазвичай збирається більше нальоту. Залиште це на 15-20 хвилин.
Потім не змиваючи соду, приготуйте суміш із 50 г оцту та 50 г відбілювача, тут треба відчинити двері у ванну та увімкнути витяжку. За допомогою губки нанесіть цей розчин прямо поверх содового шару. Після цього забудьте про ванну на 40 хвилин. Можете піти попити кави, поки хімія робить за вас усю брудну роботу. А потім змийте все великою кількістю теплої води, злегка протираючи поверхню губкою.

Як бачите, тут підключена “двійна артилерія”, але з такими забрудненими по-іншому ніяк! Але не використовуйте металеві йоржики, бо лише нанесете мікроподряпини, які наступного тижня заб’ються брудом ще сильніше, тільки м’які губки. Цей метод не варто проводити щотижня, щоб не вимити емаль до самої основи. Але як спосіб оновлення для старої сантехніки – це абсолютний лідер.
