Ці огірки — то справжнє золото. Не треба ні оцту, ні стерилізації, ні кип’ятити банки по три рази. Тільки часничок, зелень, вода, сіль — і вже за 20 хвилин уся комора в банках, наче на весілля збирається.
Береш хрумкі огірочки — свіжі, молоденькі, щоб аж блищали. Добре миєш, як і банки. На дно кожної баночки кидаємо “букет для засолювання”: кріп, хрін, листя вишні або малини, часник — скільки не шкода, і трохи гострого перчику, якщо любиш, щоб огірок був не просто хрумкий, а ще й з характером.
Огірочки вкладаємо щільно, не лінуємось. Розсіл готується просто — 100 грамів солі на кожен літр води. Воду можна брати з-під крана, якщо вона добра, або ж фільтровану. Розсіл має бути холодний — ніякого кип’ятку. Заливаємо ним огірки аж по вінця, накриваємо кришками, але не закручуємо. Ставимо банки в миски — вони ще трохи побродять, тож розсіл може підтікати.
Стоять собі огірочки в теплі 4–5 днів. Починає йти бродіння — це коли рідина мутніє, зверху може з’являтись пінка або навіть пліснява. То не страшно. Головне — слідкувати, щоб розсіл завжди був до самого верху, тоді пліснява не матиме де взятися. Кришки краще не закручувати, а просто прикрити, щоб огірки могли “дихати”.
Як побродили — зливаємо розсіл, промиваємо огірки та банку, заливаємо чистою водою і закручуємо. І все — закрутки готові.
З трьох кілограмів огірків виходить дві дволітрові банки і одна літрова.
Пробувати їх можна вже через 2–3 тижні. Але найкращі вони зимою. Стоять добре, не м’якнуть. А хрумкий, пряний, із легким часничком аромат — аж дух захоплює.