Начинка змінює ситуацію, бо вона може бути надто соковита або надто м’яка, тому під час варіння тісто розмокає та рветься. Для різдвяного столу така ситуація небажана, адже страва має виглядати охайно. А от додавши у начинку сім крупинок манки, тісто залишиться з номінальною консистенцією.

Манна крупа – не просто каша, але ще й виконує роль крупи, яка швидко поглинає вологу. Начинка з капусти, картоплі, печінки, чорносливу чи маку, часто містить надлишковий сік. Але додавши ложку манки, смак змінюється і начинка набирає бажаної густоти. Та якщо додати надто багато, з’явиться сторонній присмак. Тому, рекомендуємо додавати цей точний мінімум – сім крупинок. Їх вистачає, щоб утримати зайву вологу і водночас не перекрити смак.
Звісно що манка не подіє миттєво, й важливо дати начинці кілька хвилин постояти, щоб манка набухла й стала, так би мовити, нейтральним продуктом. За цей час манка набухає і стає невидимою у масі. Це особливо актуально, коли вареники готуєте заздалегідь, заморожуєте або багато варите для святкового частування. Вареники з тако начинкою не розваряться.

А ось щодо капустяної начинки, то в цьому випадку, крупинки допомагають зібрати залишковий сік, що залишається після тушкування. Картопля стає з крупою не такою водянисто.
Додаючи ці “чудо” крупинки, більш нічого в рецепті не змінюється. Саме тісто не потрібно робити тугим чи додавати зайву кількість борошна. Бо тут начинка має бути контрольованою, а не тісто. У процесі варіння, вареники залишаться еластичними та з первоначальною
