Ольга Мартиновська, відома українська шеф-кухарка та переможниця “МайстерШеф”, розповіла, як ще в дитинстві мріяла навчитися готувати.
Вона часто благала маму навчити її робити вареники та млинці, варити борщ, але щоразу чула у відповідь:
“Доцю, коли заміж вийдеш, то хочеш чи ні, тобі доведеться готувати на кухні, тому поки що подивись на сонечко, полазь по деревах… кухня — то адський ад!”
Кухня мами
Роки тому кухонна робота була зовсім іншою, без сучасних технологій і зручностей. Мартиновська згадує, як мама заходила на кухню рано вранці, щоб приготувати сніданок, і залишала її вже пізно ввечері, нагодувавши всю родину, прибравши після вечері й завершивши нескінченні клопоти. Тоді не було посудомийних машин, міксерів чи напівфабрикатів. Все робилося власноруч — від вирощування овочів і фруктів до перероблювання самотужки вирощеної свині. Мама бачила цей щоденний кулінарний обов’язок важким тягарем і хотіла, щоб її дитина не поспішала до цього.
Дитячі спогади про маму, завжди зайняту кухнею, створили у маленької Олі картинку, що кухня — місце суворе й втомливе, де немає свободи. Але, попри все, саме мама стала для неї першим кулінарним наставником. Оля пригадує, як потай від неї намагалася підійти ближче до кухні, спостерігаючи за процесом приготування. Її бажання навчитися готувати стало способом звільнити маму від вічної роботи й дати їй хоча б трохи перепочити. Так, не зважаючи на мамині перестороги, дівчинка полюбила кухню.
Ця дитяча любов до приготування перетворилася для Ольги на справжнє покликання. Ставши шеф-кухарем, Мартиновська не лише реалізувала свої кулінарні мрії, а й перевернула уявлення про кухню як місце важкої щоденної праці. Зараз вона використовує технології, яких колись не було, — від блендерів до професійних плит, — і перетворює приготування їжі на мистецтво, яким може насолоджуватися кожен.