Неперевершена гра акторів серіалу “Величне століття” не додала б серіалу того неймовірного блиску та вишуканості, якби не шикарне вбрання, в яке одягали костюмери героїв серіалу. А інакше не повинно й бути: назва “Величне ” повинно виправдовувати себе і чудовим вбранням також.
1950 костюмів було виготовлено з 15000 метрів коштовної тканини. Не дивно, що майже половина бюджету серіалу було витрачено на одяг його героїв, яких одягали близько чотирьох років.
Історичні та серіальні персонажі у порівнянні
Сім модельєрів за два з половиною місяці до початку знімання серіалу почали розробляти моделі суконь. Для того, щоб сукні були достовірні, ними було опрацьовані розповіді султанових євнухів та малюнки західних гостей. Справа в тому, що у 16 столітті одяг (його колір, визирунок та прикраси) призначались для того, щоб можна було визначити соціальний та сімейний стан та, навіть, віросповідання його господаря. Цікаво, що навіть сучасним глядачам спадає на думку те, що навряд чи у мусульманській країні того часу жінки носили такі відкриті сукні, як нам показують у серіалі. Всі розуміють, що одягалися у гаремі у шаровари та прозорі накидки. Але, зголосіться, що чаршаф та чадра не додадуть потрібного блиску героям. Тому дизайнеру одягу знайшли компроміс між історичними фактами та вимогами сучасних глядачів бачити казковість та красу того часу.
Бутафорія та справжні коштовності
Треба віддати данину і ювелірним прикрасам. Звісно, більшість з них це бутафорія, але багато головних уборів прикрашені справжніми коштовностями. Те ж саме і прикраси. Таким є смарагдовий камінь Султана Сулеймана, який він пізніше подарував Хасекі.
Кольори суконь
Взагалі смарагдові (зелені) кольори у одязі привалюють над іншими, тому що свідчать про приналежність до ісламу та благословення Аллаха. На другому місті червоний колір. Одяг такого кольору свідчив про багатство та приналежність до високого роду. Звертає на себе увагу і фіолетовий та його відтінки. В ці кольори одягалися жінки літнього віку, наприклад Валіде Султан та в більш зрілому віці Хюррем. У ті часи тканини такого кольору коштували дуже дорого, тому й не всі мешканки гарему могли похизуватися в ньому.