Як часто бувало таке, коли після покупки риби одразу намагаєтесь її використати, щоб не зіпсувалась. Зазвичай часу небагато: доба – і продукт уже втрачає природну свіжість. Та щоб подарувати собі ще 48 годин спокою без зайвих запахів у холодильнику та без нервових пошуків, куди б її сховати є перевірений засіб. Для цього потрібен усього один інгредієнт – харчова сода.

Можливо, колись бачили чи й самі застосовували її у відкритих коробочках на полиці холодильника, щоб вона поглинала чужі аромати. Та в роботі з рибою вона працює точковіше. Сода не змінює смак, не сушить філе, не приносить сторонніх нот. Натомість створює середовище, у якому бактерії активізуються повільніше, тож запах не встигає поширитись. Вона наче створює непомітний бар’єр.
Як додати соду до риби для свіжості
Риба повинна бути очищена без нутрощів, луски та зябрових пелюсток. Якщо філе або тушка вже мають ледь вловимий аромат, сода діє ще краще, вирівнюючи його майже до природної свіжості. Достатньо всипати щіпку на руки, злегка зволожити їх і провести вздовж поверхні риби. Не потрібно втирати або посипати товстим шаром, тут вистачає легкого дотику. Потім тушку промийте під прохолодною водою та обсушіть.
Далі треба упакувати її, риба не сприймає прямого контакту з повітрям, особливо коли плануєте зберігати її кілька діб. Найкраще підійде скляна місткість із кришкою або контейнер із щільним замком. На дно можна покласти шматок паперового рушника, щоб він забрав зайву вологу, бо саме вона часто стає першим джерелом неприємного запаху. Потім рибу покладіть так, щоб шматочки не тиснули один на одного, це дозволяє повітрю циркулювати рівніше. Перед тим як закрити контейнер, покладіть маленьку плоску мисочку з половиною чайної ложки соди, вона працює як додатковий фільтр.

Якщо маєте справу з філе дорогої білої риби, то спосіб гладкий і безпечний: м’ясо не набирає сторонніх нот, залишається пружним навіть на другий день. А ось жирніші види, як-от скумбрія чи лосось, завдяки соді не втрачають соковитість і не дають того знайомого “холодильного” шлейфу.
