Прийняла бабусю за маму, дочекалася батька з в’язниці і завела дитину в 65: доля Любові Успенської (Відео)

Рекордних чотирнадцять разів вона ставала володаркою премії “Шансон року ” з такими піснями як “Сигаретка “, “Небо “, “До єдиного ніжному “, “Хмари “, “Лети, моя дівчинка “. Рік тому цю ж премію артистці вручили за композицію “Люба завжди права “. Талановита, щира, добра.

Такий її бачили слухачі зі сцени і з телеекранів. Люба завжди посміхається. Але ось в її закадрового життя нерідко зустрічалися такі ситуації, коли широка посмішка меркнула і змінювалася на сльози. Це і через невдачі з чоловіками, і з-за бурхливих конфліктів зі своєю єдиною рідною донькою Тетяною Плаксін.

Яка вона – таємне життя Любові Успенської, і навіщо вона в 65 років зважилася на дітей?

біографія Успенської

Любов Сіцкер, а саме таким було дівоче прізвище співачки, з’явилася на світ взимку 1954 року в українській столиці – Києві. І з самого народження Люба була приречена на втрати. Її батьки познайомилися не зовсім романтично.

Одного разу двоє грабіжників, тікаючи від міліції, закинули вкрадене майно за паркан приватного будинку, де жив Залман, майбутній батько Любові, і його літня мама. Правоохоронці не стали розбиратися хто і що вкрав, звинувативши чоловіка у крадіжці. Про це пізніше розповіла сама Успенська на одному зі своїх великих інтерв’ю.

Залмана Сіцкера засудили до 13 років тюрьми.В тюремному госпіталі він познайомився з медсестрою Оленою. Між ними виникла реальна пристрасть, і почуття, які закінчилися народженням Люби.

Коли в госпіталі дізналися, що медсестра вагітна від ув’язненого, тут же вигнали її з роботи зі скандалом. Дівчина з відчаю хотіла позбутися дитини, але засуджений чоловік передав їй записку з адресою його мами, і проханням не робити аборт.

Під час пологів, в ніч на 24 лютого, Олена померла від втрати крові. По крайней мере, так до недавнього часу вважала Любов.

Мама укладеного Залмана не залишила в біді новонароджену дівчинку – тут же оформила опіку на неї, а через п’ять років з в’язниці вийшов батько. Ще близько п’яти років Люба росла, і думала, що її бабуся – це її мама. Але під час одного з візитів до лікаря, вона прочитала свою медичну карту, і дізналася правду.

Тим часом батько вже знайшов собі нову кохану, яка також опікувалася маленьку Любу.

Батько Люби – перша людина, хто помітив її талант. Нетиповий для дівчинки хрипкий голос став звучати на заходах, де збиралися батько і його друзі. А в одному з барів, де колись вони відпочивали компанією, директор, почувши вокал Люби, запропонував їй роботу.

Але вона не самоучка, адже закінчила музичне училище.