Вони познайомилися в школі. Тоді ніхто не хотів дружити з дівчинкою, яка народилася з синдромом Дауна. Діти боялися і не розуміли, але Бен Мозера відразу знайшов спільну мову з незвичайною Мері Лапковіц.
Школярі так здружилися, що в четвертому класі вже називали себе кращими друзями. Бен був для Мері, як старший брат. Він захищав її і в усьому допомагав. Сама дівчинка була дуже добра, але хвороба відлякувала інших, тому спілкуватися з завжди було складно.
Завдяки Бену Мері була активною школяркою. Вони разом брали участь майже у всіх шкільних заходах і займалися футболом.
Як звичайні підлітки, вони представляли свій шкільний випускний. Тоді Бен пообіцяв, що вони обов’язково підуть разом на бал. Але Мері поїхала жити і вчитися в інше місто.
Минуло кілька років, і старі друзі зустрілися на футбольних змаганнях. Бен грав в футбол, а Мері відповідала за покупку спортивної форми. Після тієї зустрічі вони знову почали дружити. Незабаром хлопець згадав, що він колись обіцяв, і запропонував Мері піти разом на випускний бал.
Мері була в шоці. Дівчина думала, що ніхто їй не складе компанію на випускний, крім подруг. Вона думала, що весь вечір буде дивитися на танцюючі пари. А сама так і ні з ким не потанцює.
Бен, як справжній чоловік дотримав своє слово. За це йому подякувала не тільки сама Мері, а й мама дівчини з синдромом Дауна. Жінка дуже рада, що старий друг її дочки зробив випускний вечір особливим.
Мама Мері розповідає: «Вона була на сьомому небі від щастя. Бен весь вечір не зводив з неї очей, він був дуже галантний і ввічливий. Вони чудово разом виглядали, Мері просто сяяла».
