Розмовний жанр
Спочатку Андрій Данилко виступав як стендап-комік, перевтілюючись то в солдатика, то в матросика, то в інших не вельми розумних персонажів. Та коли у 1993 році придумав образ Вєрки Сердючки, його кар’єра різко пішла в гору.
Довгий час скандальна провідниця, що балакала смішним суржиком, носила виключно берет. Та згодом гардероб жінки значно розширився.
За 4 роки на ТВ з’явилася передача “СВ-Шоу”, де Вірка Сердючка у своєму вагоні приймала зіркових гостей і вела розмови про казна-що.
Помічницею ведучої виступала Геля – гарна, але мовчазна дівчина, що не промовила жодного слова. Проєкт закрився лише у 2002 році, проіснувавши 5 років.
Співоча кар’єра
Практичний Данилко помітив, що артисти розмовного жанру мають весь час викладатися на сцені, в той час, як співаки, один раз записавши пісню, просто вигинаються на концерті під фонограму.
І його Сердючка заспівала.
Сталося це в 1998 році. Альбом “Я рождена для любви” став справжньою сенсацією.
Відтоді провідниці, як зірці шоубізу, довелося змінювати образи, прикрашаючи коротко стрижене волосся артиста квітами, вінками, коронами.
Так тривало, доки Андрій не намацав нестандартне рішення – надів на голову блискучу зірку. Вперше подібний головний убір публіка побачила під час виступу знаменитості на “Євробаченні-2007”.
Хто переміг тоді, не пам’ятає ніхто. А пісню Dancing Lasha Tumbai срібної призерки Сердючки залюбки наспівувала вся Європа.
Мюзикли
Вєрка Сердючка неодноразово знімалася в кіно, переважно в мюзиклах. Тоді її образи кардинально змінювалися.
Вправно маніпулювала чоловіками самогонниця у “Вечорах на хуторі біля Диканьки”.
Не погребувала Сердючка роллю в “Червоній шапочці”.
Зіграв Андрій Данилко роль шаманки Ксенії у “Сніговій королеві”, Брунгильду в “Попелюшці”, мадам Ришельє в “Трьох мушкетерах”, Хиврю в “Сорочинському ярмарку” тощо.
Саму себе зобразила в “Пригодах Вєрки Сердючки”.
А ось так виглядає людина, якій вдалося втілити таку неймовірну кількість цікавих образів у життя, насправді.
