В інтерв’ю Анні Олицькій учасники “Ліги Сміху” та колективу студії “Квартал 95” відповіли на питання, чи вплинуло на їх життя під час війни знайомство з Володимиром Зеленським.
Ігор Ласточкін
Багато хто асоціює нас з Володимиром Олександровичем і дуже не хочеться його підводити. Постійно ти прораховуєш, чи може це повпливати на репутацію чи не може, ми все обговорюємо всередині нашого колективу і робимо висновки, що ми можемо робити, що ми не можемо робити, ми обов’язково повинні бути прикладом для наших шанувальників, тому що вони на нас дивляться і якщо ми там наприклад в перший же день війни кудись втікли, от що би про всю взагалі команду “Ліги сміху”, про “Квартал”, що би подумали звичайні люди? А так ми залишилися і навіть на блок-постах, коли зупиняли перевіряли автівку, бачили мене і дякували, дивувалися, кажуть – “Ви нікуди не поїхали?”. Кажу – “Ні”. “Дуже круто”, – каже. Мені так було приємно, що вони всі бачать, що ми тут, ми нікуди не втікли і що ми їх підтримуємо, перші дні блок-пости снабжали всім чим можна було.
Ірина Сопонару
Інформація до нас долітає так само як до всіх, так скажу. А те, що знайомство.. Не знаю чи впливає, мене це не торкнулось, може на хлопців з “Кварталу” – на них більша відповідальність, очікування від них більші і все таке, а з нас що, який з нас спрос, ми жінки, ми не воїни
, – відповіла Сопонару за всіх учасниць великого квартального колективу.
Юрій Ткач
Ми побачили Володимира Олександровича зовсім іншою людиною, якщо чесно, тому що до того ми розуміли, що це дуже сильна людина, тому що він тримав абсолютно весь “Квартал”, і у “Квартала” дуже багато напрямків було різних, і мультики, і фільми, і серіали, і авторство, і ще якісь проекти грандіозні. Він цим всім управляв, він був там першим, майже єдиним, за ким було остаточне рішення, і коли він пішов в президенти ми розуміли, що це буде дуже впливова фігура, а під час війни він розкрився зовсім іншою людиною
Привілеїв у вигляді отримання інформації від президента раніше за звичайних людей у кварталівців немає:
Нема такого, навіть коли починалася війна до мене інформація дійшла, тому що в мене там як у всіх людей є хтось в СБУ, хтось в МВД, хтось в різних структурах і звідти долітали всякі історії, що почнеться війна і всі вказували на конкретну дату. Але коли я в час ночі подзвонив 23 лютого Кошовому, він проснувся, каже – “Шо ти хочеш?”. Я кажу – “Війна, ти щось чув про це?”. Він каже – “Юри, іди бух*ни і ляж спати”. Ну тобто він так спокійно. А потім коли о четвертій ранку все почалося, то дружина його, Ксюха подзвонила моїй і сказала – що ви робите, куди ви будете йти, що робити і так далі.