Ідея фільму “Брильянтова рука” прийшла в голову авторам після прочитання серії статей в газеті “Правда”, присвячених темі боротьби з контрабандистами. В одній з них згадувався оригінальний спосіб перевозу цінностей – в гіпсі.
Кіно вийшло на екрани в 1969 році і його досі переглядають із задоволенням мільйони фанатів. Головний герой Семен Семенович Горбунков вирушає до закордонної поїздки, де з ним відбувається безглузда ситуація. Гуляючи містом, він послизається і отримує вивих руки, а місцеві контрабандисти, які працюють в аптеці, приймають його за свого зв’язника. При вправленні вивиху Семен Семенович втрачає свідомість і лише на мить, прийшовши до тями, він бачить, як контрабандисти накладають йому на руку гіпсову пов’язку, під яку ховають золоті та діамантові прикраси. А справжнім зв’язником виявляється Геша – сусід Горбункова по каюті. Відставати від Семена Семеновича герої не збираються, тому що хочуть повернути свої коштовності і вони впевнені в тому, що він і не здогадується про справжній зміст у гіпсі.
Рішення, кому дістанеться роль головної спокусниці “Брильянтової руки” було непростим, не дивлячись на велику кількість кандидаток. Режисер Леонід Гайдай готовий був віддати цей образ Кларі Лучко, з якою просто зустрівся в коридорі.
Однак сама артистка не була зацікавлена в ролі, особливо їй не хотілося зніматися в купальному костюмі, але погодилась на фотопроби і після одразу ж поїхала на зйомки в іншій картині.
На роль Анни Сергіївни претендували Світлана Світлична, Еве Ківі та Лілія Юдіна. Остання здалась не схожою на спільницю, Ківі не влаштувала своїм типажом, а Світлична виявилась занадто “гарячою”, але все таки її взяли в фільм. Коли Лучко повернулась з інших зйомок, питання з незнайомкою вже було вирішено.
В “Брильянтовій руці” за Світлану Світличну говорить інша актриса – Зоя Толбузіна. Але єдину фразу вона промовила сама – “Не винувата я”.