У 16-річному багатосерійному фільмі мова йде про студентство, яке взялося робити реформи в селі Антонівка. Зібров зображає у стрічці співака, в якого без тями закохана баба Галя. Жінка безнадійно пише листи своєму кумиру вже зо три десятиліття. Саме за безпосередньої участі безтурботних студентів Павло співає пісню про Галину в присутності закоханої селянки.
Знімання наштовхнули виконавця на власні спогади. Радянських студентів тоді відправляли на допомогу колгоспам збирати врожаї. Молодь тоді копала картоплю, вибирала буряки, збирала капусту. Все це складалося в мішки й вивозилося з поля. Славно потрудившись, молодик влаштовував для однолітків різні розваги з танцями. Зібров був “шебушним” і завжди міг усе порішати в клубі щодо музики.
Вуса як бренд
У ті роки секретаря комсомольської організації можна було побачити ще без вусів. Щоправда, поголився Павло виключно, коли йшов служити в армію. Вдруге поекспериментував з іміджем уже в 35 років. Збрив вуса й пішов на вокзал зустрічати Марину.
Жінка не впізнала благовірного й пройшла мимо. Потім довго сварила чоловіка за необачний вчинок. І навіть покарала – Зібров спав півтора місяця на кухні, допоки вуса знову не відросли.
Вважаючи вуса власною візитівкою, артист вирішив кілька років тому застрахувати цей атрибут. Якщо з волоссям над губою щось трапиться, чоловік отримає від страхової компанії 1 мільйон гривень компенсації. Артист зазначив, що може збрити вуса й зараз, але за однієї умови – якщо хтось заплатить йому мільйон.