У цій патріотичній пісні ще є слова про одну родину за столом. Софія Ротару й справді полюбляє влаштовувати сімейні посиденьки. А запрошувати у гості їй є кого, адже має трьох сестер і двох братів, а значить, і купу племінників.
Та у самої Софії Михайлівни з чоловіком Анатолієм Євдокименком є лише один-єдиний син Руслан. Первісток народився 1970 року в Чернівцях, неабияк порадувавши батьків. Звісно, тоді мова ні про які розкоші не йшла. Доводилося тіснитися на спільній житлоплощі з батьками чоловіка. Квартиру артистам дали лише згодом.
Коли Руслану було 6 років, родина перебралася мешкати до Ялти. Хлоп’я музикою особливо не цікавилося. Йому більше припала до вподоби техніка. Тож коли виріс, юнак поступив до московського автодорожнього інституту.
Там студенту навчатися не сподобалося, і він перевівся до Севастопольського приладобудівельного вишу. Та й ця освіта не стала майбутньою професією Євдокименка-молодшого. У Києві Руслан організував архітектурне бюро. Тож квартиру й будинок для мами з татом спроєктував особисто.
Відтоді, як у 2002 році не стало батька, Руслан змушений був взяти обов’язки продюсера мами на себе. Софія Михайлівна тяжко переживала втрату коханого чоловіка й не хотіла виходити на сцену. Та сину вдалося знайти потрібні слова, щоб повернути матір до життя. Після того Ротару записала ще чимало хітових композицій.
Дружина Руслана Світлана теж не сидить без діла, а активно допомагає чоловіку в бізнесі, взявши на себе відповідальність за креатив. На жаль, Софія Михайлівна останнім часом навідріз відмовляється виступати, які б гроші їй за це не пропонували.