Микола Гнатюк хоч і народився в селі на Хмельниччині, але тато був головою колгоспу, а мама – вчителькою. Тож родина не бідувала. Жінка додатково завідувала клубом, тому обидва сини – Микола та Анатолій – були привчені до співів з раннього дитинства.
Різниця між братами складала 12 років. Матуся потурбувалася, щоб обоє хлопчиків відвідували музичну школу в Хмельницькому. Задля цього доводилося долати шлях у 30 кілометрів ледь не щодня.
По закінченні школи старший син вступив до музичного факультету педінституту. Микола гастролював з різними ВІА. У колектив “Дружба” його взяли солістом замість Едіти П’єхи.
Щоб досягти омріяних висот співаку довелося здобути перемогу в українському музичному конкурсі, потів у всесоюзному. Врешті він дістався Дрездену та Сопоту. У Польщі в журі головувала Алла Пугачова.
У Примадонни вже був власний фаворит, тому треба було всіма силами завалити харизматичного українця. Напередодні виступу вона запросила Гнатюка на вечірку й намагалася споїти. Довелося втікати від Алли Борисівни через чорний хід ресторану. Перевірити правдивість цієї інформації нині практично неможливо, але пан Микола частенько розповідає про цей інцидент у своїх інтерв’ю.
Одружився Микола з журналісткою, яка брала в нього інтерв’ю. Згодом вони переїхали жити до Німеччини разом із сином. Та мешкати там постійно Гнатюк не зміг. Його тягнуло до рідної неньки-України. Отак і розривався на дві країни, допоки шлюб не розпався.
Згодом пан Микола занадто сильно захопився релігією, тому практично перестав виходити на сцену. Звісно, пісенну творчість не покинув, але став записувати композиції під псевдонімом Анастасія. Якось йому явився святий Миколай. Напевно, саме він і навіяв таку думку.