Римма Зюбіна зростала в Ужгороді. Після 8 класу вирішила вступити до культосвітнього училища на режисерський факультет. Коли студентка перейшла на 2 курс, в обласному центрі відкрили театр, а головним режисером став Станіслав Мойсеєв, який переїхав із Сум разом із дружиною та сином.
Митцю тоді було всього 28 років. Його обожнювали всі. 16-річна Римма теж була не виключенням. На 3 курсі дівчатам дозволили проходити в театрі практику, і вони брали участь у масовці абсолютно безплатно. Аби тільки спостерігати за роботою видатного режисера.
Коли Зюбіна отримала диплом, Станіслав Анатолійович запросив її до трупи, але вона вирішила їхати до Києва, щоб вступити до театрального. Іспити не пройшла через “відсутність темпераменту”, тому вступила до інституту культури.
За рік повернулася до Ужгорода відвідати маму, і Мойсеєв повторив запрошення, пообіцявши чимало ролей. Римма пристала на його пропозицію. Ще за рік режисер покинув цю роботу. За ним пішла й акторка.
Повернулася до столиці, де навчалася заочно, й влаштувалася у театр на роботу. Якось до Києва приїхав Стас і запросив стару знайому на чай. Отоді вони й перейшли від суто робочих стосунків до романтичних.
І хоч на той момент режисер ще був одруженим, Римма вважає, що не рушила їхню сім’ю. У неї чудові стосунки з Антоном, сином Стаса. Їхній спільний нащадок Даня теж обожнює старшого брата.
Щороку вони з чоловіком відзначають 10 квітня. Це день, коли почали жити разом. День знайомства важко пригадати, а день весілля обійшовся без урочистостей – просто розписалися. Тож для них особливим є саме ця календарна дата.
За 4 роки у січні 1994 року вони розписалися, а вже у вересні стали батьками Дані. Тож цей шлюб триває довгих 30 років. Стас виявився доволі неромантичною людиною. Немає бесід під місяцем, зізнань у коханні. Але коли їде у відрядження, Римма вбирається в його светр чи сорочку й дуже сумує.