Врешті українські артисти втямили, що слово – то теж зброя й почали писати тексти пісень виключно українською. Та хотілося б, щоб слова пісень попередньо узгоджували зі знавцями мови, щоб не виникало прикрих помилок.
Злата Огнєвіч та Максим Бородін: “Без тебе”
Спільна колаборація зі Златою Огнєвіч принесла Максиму Бородіну більш як мільйон переглядів усього за 10 днів після прем’єри композиції “Без тебе”. От тільки фанам боляче ріже слух від не властивого українській мові слова біжав:
“Я без тебе на місці стою,
Хоч до щастя біжав”.
Причому слово “біжав” зустрічається у композиції неодноразово, тож не помітити цей казус неможливо. Злата виправдовує колегу. Мовляв, він так відчуває і це є “художнім зворотом слів”.
Дмитро Монатік: “Вічно танцююча людина”
Діма не лише треку дав назву з помилкою, але й альбом назвав таким же чином. Попри те, що в українській мові немає подібної форми дієприкметника. Є купа правильних слів: “що танцює”, “розтанцьований”, “закружений у танці”, “танцюрист”, “танцівник”; “танцювальник”; “танцюра”; “танцювальний”; “танцівливий”.
Але тільки не “танцюючий”. Тож Монатіку й команді бажано якомога частіше зазирати у словник. Адже українська мова багата й милозвучна, тож не треба її бруднити неіснуючими словами.
Один в каное
Морфологічні неточності можна побачити й у текстах композицій цього чудового гурту. Зокрема, неправильні форми “не даш” або “загляни”:
“Менi би тiкати, але ж ти не даш”.
Насправді потрібно було б ужити особову форму дієслова “ти не даси”. Або ще такий шматочок:
Хочеш пиши,
Або дзвони,
Може, й не буде такого, як було,
Та все ж загляни.
Правильною формою у цьому випадку є “заглянь”. У пісні “Саме та” теж бажано було б замість словосполучення “паде дощ” ужити “падає дощ”:
Знову ми всі як один – білі вірші,
Лише коли паде дощ – раптово інші.
Та заради рими наші піснярі легко поступаються мовними правилами, вживаючи або русизми, або переінакшуючи слова на потрібний манір.