Якщо сама Оля Полякова та її старша дочка Марія обожнюють увагу, вміють грати на публіку та почуваються на сцені як риби у воді, то Аліса – цілком інша. Її серце належить природі, тваринам і, зокрема, коням. І нехай це зовсім не та сцена, де вона могла б сяяти, але у своєму маленькому королівстві з конюшнею вона знайшла справжнє щастя.
Шлях від поні до конюшні
Аліса з дитинства обожнювала коней і це не складно зрозуміти, бо в родині є власна конюшня. Вже змалечку вона вправно трималася у сідлі, каталася на поні, а згодом і на справжніх дорослих конях.
Та коли Алісу відправили на навчання до Англії, їй було нелегко прощатися з рідним домом й улюбленими кіньми. Сльози, переживання та сум за домівкою – все це стало частиною нових випробувань. Але там вона знайшла порятунок у кінному спорті, який в Англії має давню традицію і популярність. Дівчина продовжила своє захоплення, навчаючись їзди верхи на новому рівні. Але чи можна стати справжнім жокеєм, не розуміючи тонкощів догляду за кіньми? Замість того, щоб насолоджуватися статусом “дівчини з добрим серцем і родинними зв’язками”, 13-річна пані вирішила не гидувати брудною роботою й стала вчитися доглядати за кіньми з професійною ретельністю. А чом би й ні? Навіть британські аристократи не цураються цього, і Аліса, звісно ж, прийняла це за взірець.
Оля в захваті від нових навичок доньки
І ось, коли Аліса повернулася додому, її мама була приємно здивована. Оля Полякова з подивом спостерігала, як її донька з любов’ю та професіоналізмом чистить копита, доглядає за шерстю та збруєю. Тож тепер у Королеви ночі є не тільки власний співочий талант, а й спеціаліст з догляду за кіньми прямо вдома. І хто знає, можливо, саме ця різниця у виборі шляхів і є тією родзинкою, яка робить родину Полякових такою особливою.