Серіал “Величне століття” розповів чимало цікавих фактів про життя та інтриги династії Османів, однак не торкнувся однієї з найзагадковіших історій – нерозділеного кохання знаменитого архітектора Мімара Сінана до Міхрімах Султан. Мімар Сінан, видатний майстер свого часу, який залишив величезну архітектурну спадщину, але його серце належало молодій принцесі, яка була для нього недосяжною.
Ця історія сповнена трагічної романтики, адже між ними існувала не лише значна різниця у віці, а й соціальна прірва, яка унеможливлювала будь-які сподівання на взаємність.
Коли Міхрімах виповнилося лише 17 років, Сулейман Великий видав її заміж за впливового Рустема-пашу, тим самим зруйнувавши будь-які мрії Сінана. Попри це, архітектор, за переказами, присвятив свої найвидатніші творіння її пам’яті, та вклав у них усю глибину своїх почуттів. Його роботи, зокрема мечеть Міхрімах, стали вічним символом цієї прихованої любові, яка, хоч і залишилася невзаємною, але надихнула його на створення шедеврів, які вражають людей навіть через століття.
У Стамбулі досі зберігаються дві видатні мечеті, збудовані за проєктами видатного архітектора Мімара Сінана, які асоціюються з ім’ям Міхрімах Султан. Перша з них розташована в Ускюдарі на азійському березі Босфору, друга – в Едірнекапи на європейській стороні міста.
Їхнє однакове розташування не випадкове: у день весняного рівнодення, коли сонце заходить за мінарет мечеті в Едірнекапи, на горизонті одночасно піднімається місяць над мечеттю в Ускюдарі. Цей символічний архітектурний задум натякає на її ім’я, яке означає “сонце і місяць”, і вражає глибоким сенсом.
Чи справді між Сінаном і Міхрімах існували романтичні почуття, залишається загадкою. Однак сам факт створення таких вишуканих архітектурних пам’яток, що містять приховані символи, дає підстави вважати, що архітектор дійсно відчував до неї щось більше, ніж просто повагу.