Перше кохання наздогнало Тараса Шевченка у 16-річному віці. Предметом захоплення українця стала Ядвіга Гусиковська, яка була на 8 років старша за юнака. Познайомилися вони у Вільно.
Дівчина за національністю була полька й брала участь у підготовці польського повстання. Звісно, Тарас до цього гурту не приєднався. Але стосунки з дівчиною перевернули його світогляд доволі круто. Кріпак уперше замислився про волю для свого народу.
Багато років по тому, у 1857 році, у щоденнику Кобзаря з’явиться запис, присвячений “милій та чорнобровій Дуні Гусиковській”. Мова йде саме про Ядвігу. До Вільно козачок ад’ютанта Віленського військового губернатора Павла Енгельгардта втрапив у 1830 році.
З дівчиною, яка дуже сильно нагадувала українку зовні, його познайомив брат Ядвіги Франек Гусиковський, з яким Тарас разом відвідував майстерню Яна Рустема, навчаючись малювання та інших наук.
Кравчиня Ядвіга була грамотною й навіть збиралася вступати до університету. Саме вона навчила Шевченка азів польської мови. Він настільки закохався, що заради чорнявки втік від свого пана. Існують припущення, що вони разом відвідували рідну для дівчини Варшаву.
Звісно, у заколоті й штурмі ратуші Тарас участі не брав. Але його здали начальнику гарнізону. Заколотників пов’язали та відправили до Сибіру. Чи була в їх числі Гусиковська, достеменно невідомо. Існує нічим не підтверджений міф, що полька народила від Кобзаря дитину.
Тараса Шевченка етапували до Санкт-Петербурга. Дорогою у поета відірвалася одна устілка в чоботі, то щоб не відморозити ноги, він постійно дорогою змінював ліве та праве взуття, чим неабияк дратував конвоїрів.
Як усе було насправді, сказати важко, адже збереглися лише уривчасті свідчення очевидців про ті події. Безсумнівним фактом є лише те, що на одному з корпусів Вільнюського університету Тарасу Шевченку встановлено пам’ятну дошку.