Якщо на інших каналах телеведучі з року в рік замінюють одна другу, то на каналі “1+1” вже багато років незмінно працюють дві найвідоміші ведучі України. Так, Алла Мазур прийшла на “плюси” ще у 1996 році і вже цілих 29 років вона працює на каналі. А ось Наталія Мосейчук працює на “1+1” з 2007. При цьому ведуча має багато власних проєктів і являється досить успішною жінкою.
Хто ж із цих двох ведучих все ж таки більш успішний?
Алла Мазур
Алла Мазур прийшла на телеканал “1+1” у 1996 році. З 1997-го по наш час телеведуча з дня у день розповідає новини, а глядачі відзначають її професійність і харизму.
Мазур зізнається, що за 30 років на телебаченні їй неодноразово пропонували роботу прес-секретарем у політик. Та Мазур ніколи не погоджувалась на ці пропозиції, хоча вони були дуже вигідні їй фінансово.
За словами Алли Григорівни, вона дуже любить канал “1+1” і не готова проміняти його на іншу роботу.
Мало хто знає, та Алла Мазур має свою частку на телеканалі. Так, у відкритому доступі є інформація, що Мазур являється співзасновницею “плюсів”. Вона одна із тих людей, хто вклав у канал кошти і тепер отримує відсоток від прибутку, а також має власну частку у телебізнесі.
Її офіційний капітал оцінюється майже у пів мільйона гривень. Цікаво, що сама Алла Мазур ніколи не проговорювала цю інформацію і не розповідала, що являється співзасновницею “1+1”.
Наталія Мосейчук
Наталія Мосейчук працює на “плюсах” останні 18 років. На відміну від Мазур, вона не зупинилася лише на “ТСН”. Ведуча має багато власних проєктів і дуже успішна у своїй справі. Так, багато років поспіль Мосійчук вела політичне шоу “Право на владу”. У межах цієї програми Наталія Мосейчук ставила українським політикам складні й часом провокаційні запитання, аби з’ясувати, чи справді вони заслуговують керувати державою. Завдяки цьому журналістка здобула довіру глядачів і заслужила авторитет серед представників медіа.
Зараз Мосейчук являється однією з найуспішніших інтерв’юерок. Після початку повномасштабної війни в Україні їй вдалося взяти ексклюзивні інтерв’ю в Президента України Зеленського та у начальника головного управління розвідки міністерства оборони України Кирила Буданова.