Коли літо сипле ягодами, гріх не запастися на зиму цим добром. Бо ж взимку так хочеться чогось смачненького, а магазинні варення — то не те, самі знаєте. Тож заморожування — найпростіший спосіб зберегти все, що дала земля, без зайвої мороки. Але кожна ягода має свої особливості, і до кожної треба підійти з розумом.
Полуницю треба класти до морозилки зразу після збору, бо інакше вона швидко в’яне й починає “плакати”, випускаючи сік. Помили її, обірвали хвостики, виклали на рушник — хай гарненько обсохне. Потім розкладемо по одній на дощечку й у морозилку. Через кілька годин перекладаємо в пакет або банку — й буде вона як щойно з грядки. А хочете солодше — зробіть пюре. Потім і в млинці, і в чай — пальчики оближеш.
Малину треба брати обережно, бо вона дуже ніжна. Її не мнуть, не трусять — тільки легенько промити й лишити на рушничку, хай висохне. Потім розкласти по маленьких контейнерах — бо якщо насипати велику купу, вона злипнеться в грудку.
Ожина трохи міцніша, але теж не любить, коли її зайве турбують. Ягоду слід швидко промити, дати стекти воді — і заморожувати як є. Добре з неї робити пюре — тоді й кісточки не заважають, і смак у випічці такий, що язика можна проковтнути.
Обліпиха — ягода не з ніжних, вона терпка й міцна. З нею все просто: перебираємо, не миємо, викладаємо на тацю чи пергамент, в морозилку — й готово.
Аґрус — то вже ягода з характером. Зелений або рожевий, з кислинкою, добре тримає форму. Його можна заморожувати цілим — він не тече і не м’якне. Але якщо дуже стиглий — краще зробити пюре або перемолоти з цукром, щоб зберігався смак і аромат.