Якщо зібрати часник раніше чи пізніше визначеного терміну, головки розпадуться на окремі часточки, смак буде слабеньким та й зберегти надовго городину не вдасться. А якщо все зробити своєчасно, то лежатиме ваш часничок до нового врожаю.
Зазвичай ранньостиглим сортам часнику достатньо 85-95 днів для повної готовності. Рахуйте від появи перших паростків. Пізньостиглі треба тримати в землі трішки довше – десь 100-110 діб.
Озимий часник, висаджений під зиму, українці зазвичай починають копати з середини липня по початок серпня. Той, що висадили навесні – ярий, дасть урожай, починаючи з другої половини серпня.
Аби дізнатися, коли настане час Х, і братися за вила, уважно огляньте плантацію фітонцидів. Бажано для контролю залишити кілька стрілок, щоб вони утворили коробочки з насінням. Щойно луснуть та покажуться фіолетові насінини – значить, час настав.
Ще однією ознакою, що часник дійшов до кондиції, є висихання нижнього пера та пожовтіння верхнього. Підкопайте голівку. Якщо вона вже не білого кольору, а світло-сірого, а лусочки сухенькі та набули або фіолетового відтінку, або залишилися білими, значить, пора настала.
Ярий часник стрілок не випускає, тому слід орієнтуватися виключно на листя – коли пожовтіє, тоді й копайте. Ще зверніть увагу на похилене бадилля – до землі воно пригинається, коли часник уже дозрів.
Коренева шийка має бути сухою, голівки міцними та вкритими лускою у 3 шари. Луска, до речі, може бути ще напівсухою. Тому перед закладанням на зберігання часник обов’язково треба підсушити.