“Величне століття” – телесеріал, який підкорив серця мільйонів глядачів по всьому світу. Кінокритики називають його унікальним явищем. Стрічку було перекладено багатьма мовами світу, а чимало глядачів з радістю передивляються серіал знову і знову. На екрані гарем показали місцем романтичних зустрічей та любовних перипетій. Насправді в цьому мало зв’язку з реальністю.
Які жінки частіше потрапляли у гарем
У житті побут у гаремі був не таким райдужним, як це показали на екрані у “Величному столітті”. Краса жінок часто ставала для можновладців справжнім інструментом для розв’язання політичних проблем. А у гарем могли потрапити далеко не всі. Історики розповідають, що існує один типаж жінок, про “володіння” якими мріяли всі східні правителі тих часів.
Особливе місце займали дівчата з Кавказу. Падишахам подобалась їхня гірська краса. Серед жінок з тих країв були й грузинки, й абхазки, й осетинки. Особливу увагу звертали на витончені риси обличчя та густе волосся, на виразні очі та світлу шкіру. Подобались правителям і дівчата слов’янської зовнішності. Саме дівчата цих двох категорій найчастіше потрапляли до гарему.
Та обираючи нових наложниць для султана, орієнтувались не тільки на зовнішній вигляд дівчат. Важливу роль відігравали їхні манери. Цінувалось шляхетне виховання, вміння танцювати та поводитись серед людей вищого класу. Найчастіше жінок відправляли до гарему проти їхньої волі. А наприкінці XVIII століття наложниці і взагалі стали “валютою” – їх часто дарували посли та дипломати на знак пошани до падишаха.