Сидерати є ідеальним живленням для черв’яків. Ті, наївшись досхочу корінців, роблять випорожнення. Саме це і є мінерально-органічним добривом, якого так потребує наша городина.
Якщо хочете отримати користь від висаджування сидератів, а не шкоду, дуже ретельно обирайте, що садити у проміжках між вирощуванням городніх культур. Сидерат та овоч, який ви збираєтеся висадити на його місці, в жодному разі не повинні належати до одного сімейства.
Так, якщо висадите капусту, редьку, редиску, ріпу чи хрін після гірчиці, то на щедрий врожай городини навіть не сподівайтеся. Усі ці рослини належать до родини хрестоцвітих. От їм і досаждатимуть однакові шкідники, зокрема, хрестоцвіта блішка, та хвороби.
Та ж ситуація і з квасолею, яка поганенько зростатиме після конюшини та люцерни. Також не рекомендується висаджувати після бобових томати й перці, бо ці рослини конкурують між собою за поживні речовини. Люцерна витягає з землі багато компонентів, потрібних культурним насадженням для розвитку, а мікрофлора конюшини гальмуватиме ріст томатів.
Після інших представників бобових – гороху та вики – не бажано висаджувати помідори, огірки, гарбузи, капусту, бо вони страждатимуть від кореневої гнилі. Якщо ділянка перезволожена, то через ці сидерати розмножуватимуться грибкові спори.
Якщо восени вирішили висадити злаки, зважте, що на весну на цьому місці не бажано садити моркву, салат та буряк. Після скошування жита розмножуються речовини-інгібітори, які гальмуватимуть процес розвитку цих видів овочів.