Навіть найродючіший ґрунт під силу виснажити гарбузовій плантації. Тому після цих помаранчевих овочів треба дуже ретельно обирати наступників. Бо є всі шанси отримати під сонцем чахликів, а не родючі рослини.
Якщо гарбузову ділянку не підживлювати, величезні плоди витягнуть із землі переважну більшість вологи та мікроелементів. До того ж цей овоч здатен приманити на ділянку гарбузову попелицю та борошнисту росу. А ще залишає в землі спори фузаріозу.
Отже, зібравши урожай велетнів, не садіть гарбузи на цьому місці протягом 2-3 років. Гарбузові родичі теж не можуть зростати тут. Тому відмовтеся від посадки огірків, листя яких відразу почне жовтіти, а плоди вдадуться дрібними та з гірким присмаком.
У зоні ризику також перебувають ще одні представники родини – кабачки й патисони. Від залишеного попередником антракнозу у цієї городини на листі з’являться чорні плями. Відмовтеся від вирощування на попередній гарбузовій ділянці й кавунів із динями, бо замість велетенських плодів отримаєте малюсінькі зеленкуваті м’ячики.
Картопля на цій грядці відразу ж підхопить фітофтороз, що накопичився у землі. Помідори з перцями теж залишаються під забороною, бо не зможуть через брак азоту наростити стебла, та й плоди будуть невеличкими. Баклажанам після гарбуза бракуватиме фосфору.
Тож заплануйте цю частину городу на наступний рік під горох чи квасолю. Інші бобові теж чудово “підлікують” ґрунт, наситивши його азотом та повернувши здатність до родючості. Можете розбити грядки з буряками та морквою.
Ці коренеплоди здатні брати поживні речовини з земних глибин, куди не дотягнулося гарбузове коріння. Можете також висадити після гарбуза кукурудзу або зелень – салат, шпинат тощо.