У далекому 1994 році ніхто й не очікував, що крихітна україночка зростом 159 см під час зимових Олімпійських ігор стане найкращою фігуристкою в індивідуальному катанні й здобуде перше золото для країни. Життя Оксани Баюл після подібного тріумфу складалося непросто.
Вона переїхала з України до США і навіть згодом відмовилася від українського паспорта. Заміж виходила тричі. Та тепер, у 48 років, залишилася самотньою. Карло Фаріна покинув не лише Оксану. Він ще й через суд відібрав у жінки право на виховання доньки.
Тепер матір має виїхати з будинку Луїзіані, а батько з Софією перебираються до Лас-Вегасу. Фаріна отримав по суду одноосібну опіку над 11-річною донькою. Щоправда, матері не заборонили бачитися з дівчинкою.
Якщо Соня виявить таке бажання, Карло має забезпечити побачення матері з донькою. З багатієм Баюл прожила 13 років у шлюбі. Потім вони вирішили розлучитися. Цей процес виявився доволі болючим для всіх учасників. А остаточне рішення суддів не могло не здивувати.
Баюл не буде сплачувати аліменти на доньку своєму колишньому чоловіку. Але й сама не отримає від колишнього грошей на утримання. Ще їй приписано пройти курси, які допоможуть навчитися керувати власним гнівом. Надалі українка має регулярно проходити тести на вживання алкоголю та заборонених речовин.
Спільний будинок, в якому Оксана мешкала з Карлом, буде виставлено на продаж, а сама фігуристка має переїхати до свого власного будинку в Неваді. Також суд поділив статки подружжя на власний розсуд.
Фаріні вдалося переконати суддів, що дружина погано поводилася з донькою та що Софія її навіть боялася. Українка відкинула всі ці звинувачення й просила суд призначити спільну опіку над донькою.
Сама ж навпаки звинувачувала чоловіка в психологічній агресії щодо неї та дитини. Після оприлюднення рішення суду фігуристка вийшла в інфопростір з проханням не втручатися в особисте життя родини:
“Як знає кожен, хто проходив через розставання або розлучення, це довгий і часто руйнівний шлях”.
Оксана Баюл наголосила, що мова йде про дитину, тому попросила публіку поважати їхнє приватне життя.