Погодьтесь, не рідко під красивою шкіркою ховається кисла м’якоть або, що ще гірше, сухі волокна без жодного натяку на сік. Виявилося, що професійні закупівельники та досвідчені садівники ніколи не дивляться на колір чи наявність зеленого листочка, який насправді є лише маркетинговим ходом для створення ілюзії свіжості.
Справжній секрет солодкого мандарина криється в одному фізичному параметрі, який можна перевірити за секунду. Важлива саме щільність прилягання шкірки до м’якоті та вага плода. Тож брати мандарини, які здаються “пухкими” –не надто хороша ідея. Якщо при легкому натисканні на “полюс” плода (там, де була гілочка) відчувається значний повітряний прошарок, то цей фрукт уже почав втрачати вологу. Він легко чиститься, проте смак буде прісним або з гірчинкою. Солодкий і соковитий мандарин має бути неочікувано важким для свого розміру, це означає, що всередині багато цукристого соку, а не повітря.
Та головний наш “фокус” полягає у полягає в короткому тесті: потрібно покласти плід на долоню і злегка натиснути великим пальцем на нижню частину, протилежну плодоніжці. У солодкого, стиглого фрукта ви відчуєте пружність, схожу на надутий м’ячик. Шкірка має бути тонкою і ніби “натягнутою” на часточки, без жодних порожнеч. Якщо ж під пальцем відчувається м’якість або шкірка легко прогинається, не повертаючи форму, то тут вже явно мандарин, який або перезрів, або підсох під час транспортування.
Окрім тактильних відчуттів, редакція радить звертати увагу на пористість, дрібні, чітко виражені цятки на шкірці (ефірні залози) показують те, що фрукт набирав сили на сонці. Чим виразніший аромат йде від шкірки навіть без її пошкодження, тим вища ймовірність, що всередині чекає справжній цукровий вибух.