По правді кажучи, ми впевнились, що навіть дороге взуття з протектором часто пасує перед тонким шаром льоду, льодоходи не завжди доречні з естетичної точки зору, а от постійно шукати очищений асфальт, теж ідея не завжди закінчується успіхом.
Чому ми падаємо на льоду
Більшість падінь трапляється через відсутність зчеплення підошви з вологою кригою. Гума дубіє на морозі, стає жорсткою і просто ковзає по поверхні, але щоб зупинити цей мало бажаний процес, потрібно створити на підошві шорсткий шар. Найпростіший матеріал, який має тканинну основу та надійний клейовий шар – це старий-добрий медичний пластир в рулоні.
Та зверніть увагу, що ми говоримо саме про тканинний пластир (білий або тілесний), а не про прозорі полімерні плівки. Тканина має мікроворсинки, які забирають зайву вологу з льоду і буквально “прилипають” до нього в момент наступу.
Як правильно нанести пластир на підошву
Щоб наш “лайфхак” не відлетів через сто метрів, редакція радить дотримуватися наступних дій:
- Підошва має бути ідеально сухою та чистою. Якщо наклеїти пластир на вологий черевик, клей не схопиться. Протріть взуття спиртом або звичайним антисептиком.
- Наклейте три широкі смужки. Дві наклейте паралельно на передню частину (носок), оскільки саме на неї припадає основне навантаження при ходьбі. Третю смужку зафіксуйте на п’яті, щоб запобігти ковзанню під час приземлення стопи.
- Після наклеювання стрічки треба сильно притиснути рукою, а краще – прогріти феном протягом хвилини.
Такого захисту вистачає на один-два дні, навіть якщо активно ходите десь. Звісно, це не вічне рішення, але пластир у кишені – це надійніше, ніж гіпс у лікарні. Тканина поступово стирається, набирає бруд, і зчеплення слабшає. Тому ми рекомендуємо оновлювати стрічки щовечора, якщо прогноз обіцяє “скляні” дороги.