Бананова шкірка зазвичай закінчує свій шлях у відрі для сміття, хоча для мешканців саду вона — набагато цінніша річ, ніж дорогий концентрат для удобрення з пляшки. Поки ми звикли викидати залишки сніданку, досвідчені садівники потайки “годують” свої троянди та лілії саме цими тропічними відходами. Поки банан розкладається, він поступово віддає все те, що змушує бутони розкриватися швидше й ставати більшими.
Банани для удобрення грядки
Банани — це справжнє сховище калію та магнію. Якщо для людини це корисно для серця, то для квітів це — головне паливо для цвітіння. Без достатньої кількості цих елементів рослина може наростити купу зеленого листя, але так і не видати жодної квітки. Калій робить рослину стійкою до вітру та хвороб. Магній допомагає квітам зберігати насичений колір і не вигоряти на сонці за один день.

Не варто просто кидати шкірку на поверхню — вона швидко засохне на сонці, почне неприємно пахнути або привабить хмару мошок. Секрет у правильному закладанні. Зробіть невелику ямку на відстані 10-15 сантиметрів від стебла рослини, щоб не пошкодити коріння лопатою. Поріжте шкірку або цілий перестиглий банан на дрібні шматочки. Чим дрібніше наріжете, тим швидше рослина почне отримувати вітаміни.

Закопайте банан на глибину близько 5-10 сантиметрів і добре присипте землею. Найбільше за банани вам подякують троянди. Якщо закопати пару шкірок під кущ на початку весни або під час появи перших бутонів, цвітіння буде набагато пишнішим і тривалішим. Також на таку добавку чудово відгукуються папороті, півонії та навіть кімнатні бегонії, якщо ви знайдете для них місце в горщику.
