Пакет із пластиковими кришечками від мінералки, соків чи молока часто займає почесне місце в кухонній шухляді поруч із “колекцією” пакетів. Хтось бачить у цьому лише черговий етап сортування сміття, але для досвідчених господинь ці різноколірні кружальця — найкращий безкоштовний фіксатор для зберігання сипких продуктів.
Цінність пластикових кришок у побуті
Коли заводська упаковка крупи, цукру чи макаронів уже розрізана, вона стає максимально незручною: пакет розкривається, вміст розсипається, а звичайні затискачі постійно кудись зникають. Саме тут у гру вступає звичайна кришка разом із верхньою частиною пляшки. Ця кухонна хитрість перетворює будь-який м’який пакет на зручний контейнер із дозатором. Весь процес займає рівно хвилину, а результат тримається місяцями.

Від порожньої пластикової пляшки відрізається горловина разом із кришкою (приблизно 3-4 сантиметри пластику під обідком). Верхня частина відкритого пакета з крупою просувається крізь відрізане горлечко зсередини. Краї пакета відгинаються назовні, поверх різьби, і зверху просто накручується кришка.

Пакет стає повністю герметичним. Тепер крупа не відсиріє, а всередину не заберуться шкідники. Більше не потрібно щоразу розв’язувати тугі вузли чи шукати прищіпки — достатньо просто відкрутити кришку і відсипати стільки продукту, скільки потрібно. Крім того, такі саморобні дозатори роблять полиці в коморі набагато охайнішими. Пакети стоять рівно, не завалюються набік і займають менше місця, ніж громіздкі скляні банки.
