Стандартна порада про одну чайну ложку заварки на кожну людину плюс ще одну “для чайника” – це застарілий міф часів дефіциту. Лист різних сортів має неоднакову вагу та щільність. Наприклад, великий лист цейлонського чаю займає багато місця, але важить мало, тоді як дрібний індійський чай дуже важкий і екстрактивний.
Для справді хорошого результату варто орієнтуватися на вагу, а не на об’єм. Золотий стандарт світового чаювання – 2 грами сухого листа на кожні 100-150 мл води. Якщо заварник має об’єм 600 мл, то знадобиться рівно 8-10 грамів чаю. Це приблизно дві повні столові ложки без гірки для крупнолистового чаю або три чайні ложки для дрібнолистового.
Чому не можна сипати більше
Надмірна кількість листа призводить до того, що у воду виділяється забагато танінів та катехінів. Вони дають неприємну металеву гіркоту, яка блокує рецептори. Замість того щоб відчути нотки меду, квітів чи горіхів, відчуєте лише терпкість, що обпікає горло.
Окрім того, занадто велика порція заварки не дає листку повністю розгорнутися. У тісному просторі чайник перетворюється на “компрес”, де листя задихається, а корисні ефірні олії просто не виходять у воду.
Та кількість чаю пов’язана з температурою води. Якщо готуєте чорний чай, то засипайте вищезгадану норму і заливайте водою температурою 90-95 градусів. Чекати потрібно рівно 3-5 хвилин.
Зелений чай – справа делікатна. Його потрібно класти трохи менше (близько 1,5 грама на 100 мл), а вода не повинна перевищувати 80 градусів. Якщо ж засипете забагато зеленого чаю і залиєте його окропом, то отримаєте напій зі смаком сіна та ліків.