Серце героя нашої сьогоднішньої статті перестало битися в Римі. Точна причина смерті на даний момент невідома, проте преса Італії відзначає, що спортсмен був невиліковно хворий на рак легенів.
Паоло народився 23 вересня 1956 року в місті Прато. Він грав у багатьох юнацьких футбольних командах, останньою з яких стала академія «Ювентуса». Саме там він і провів свої кращі спортивні роки.
У 1975-му Россі грав у «Комо», потім перейшов в «Віченцу», в її складі став кращим бомбардиром. Після цього Паоло перейшов в «Перуджу», виступаючи за яку, в 1979-му його звинуватили в участі в договірних матчах. Футболіста визнали винним і дискваліфікували на три роки. Після поданої апеляції цей термін зменшили до двох років.
У 1981 Россі повернувся до рідного «Ювентуса», причому з ним підписали контракт, незважаючи на ще діючу дискваліфікацію. На поле футболіст повернувся в 1981 всього за місяць до старту чемпіонату світу-1982. Попри все тренер Енцо Беарзот не тільки включив Паоло в заявку команди на турнір, а й розглядав його як основного гравця.
Після дворічної паузи вже в ході турніру Россі повертався в форму і в перших чотирьох матчах голів не забивав. При цьому заключний відрізок чемпіонату став для героя статті зірковим часом. Спочатку він відзначився хет-триком у ворота Бразилії у вирішальній грі другого групового раунду. Завдяки цьому команда перемогла з рахунком 3:2 і вийшла в плей-офф.
Італійський футболіст Паоло РоссіПотім в півфіналі Італія здобула перемогу над Польщею 2:0 за допомогою дубля Паоло. У фінальній грі проти збірної Німеччини Россі відкрив рахунок, в результаті чого італійці перемогли з рахунком 3:1. Більшою мірою саме він приніс Італії третій титул чемпіонів світу.
Сам Паоло став кращим бомбардиром, забивши шість голів в заключних іграх турніру. Також його визнали найкращим гравцем усього чемпіонату, а пізніше найкращим футболістом Європи і світу 1982 року.
Паоло Россі отримав «Золотий м’яч»Через 4 роки на мундіалі-1986 Мексиці Россі був резервним гравцем і жодного разу не вийшов на поле, після чого більше не грав за італійську збірну. Загалом протягом 10-річної кар’єри в національній команді взяв участь в 48 матчах з 20 голами.